Довідка
Легка атлетика – вид спорту, який об’єднує такі дисципліни, як ходьба, біг, стрибки (у висоту, довжину, потрійний, з жердиною), метання (диск, молот, спис) і штовхання ядра та легкоатлетичні багатоборства. Один із основних і наймасовіших видів спорту. В англомовних країнах легка атлетика поділяється на дві групи змагань: "трекові" та "польові". Зародилася у Великобританії у XVIII столітті. У програмі Олімпійських ігор з 1896 року, чемпіонати світу з легкої атлетики проводять з 1983, чемпіонати Європи – з 1934 року. Міжнародна любительська легкоатлетична федерація створена 1912 року.
Галина МАРКІВ
25-річний Сергій Єрьомєнко займався легкою атлетикою протягом восьми років. За цей час він встиг стати кандидатом у майстри спорту, здобути півсотні грамот у різноманітних спортивних змаганнях та посісти друге місце зі стрибків у довжину на Чемпіонаті України. Сергій розповів нам про деякі особливості легкої атлетики.
Коли відштовхуєтеся для стрибка, уявляйте, що дотягуєтеся до хмари
– Чому ви почали займатися саме легкою атлетикою?
– Багато моїх друзів ходили на стадіон і тренувалися. Спрацював "стадний інстинкт" – я вирішив не відставати. Тренер із легкої атлетики сказав мені, що у мене ідеальна будова тіла для цього виду спорту: маю метр дев’яносто вісім зросту. І я послухався його.
– Тобто, щоби займатися легкою атлетикою, потрібно бути високим на зріст?
– Не обов’язково. Я бачив, як стрибають хлопці зростом півтора метра: вони немов літали у повітрі. У легкій атлетиці головне – не зріст, а еластичність м’язів та "стрибучість". Для гарного стрибка потрібно сильно відштовхнутися: чим сильніше відштовхнетеся, тим краще. Коли це робите, уявляйте, що вам потрібно дотягнутися до хмари.
– Напевно, маєте чималі досягнення?
– Та є щось із п’ятдесят різних грамот зі змагань. В області я постійно посідав перше або друге місця. Найбільше досягнення – друге місце зі стрибків у довжину на Чемпіонаті України. Максимальний результат стрибків у висоту – два метри.
– Як вам це вдалося?
– Я багато тренувався. Навчався у Харківському училищі олімпійського резерву. Щодня у нас було по три тренування без вихідних. Я, щоби досягти результату, виконував по сто стрибків під час заняття.
Усі травми – через неякісну розминку
– Які основні рекомендації щодо занять легкою атлетикою?
– У нас на тренуваннях були навіть три-, чотирирічні діти. Вони робили легкі пробіжки для зміцнення м’язів. Щоразу навантаження збільшують. Доки м’язи не болять, це лише розминка. Щойно відчули біль – це означає, що м’язи починають розвиватися. Ми розминалися протягом години: повільно пробігали п’ять-шість кілометрів. Потім розтягувалися. Розминка необхідна. Пам’ятаю, дехто недостатньо розминався, а потім рвучко стартував і рвав м’язи. Усі травми – через неякісну розминку. Повністю тренування триває близько
чотирьох годин. Легкою атлетикою можуть займатися як хлопці, так і дівчата. В останніх іноді краще виходить. Щодо віку, то я тренувався із 48-річним чоловіком, який виконував стрибки за старими правилами, коли ще стрибали у пісок. Тобто вік спортсменів не обмежений.
– Чим корисна для організму легка атлетика?
– Вона розвиває м’язи і особливо – дихальну систему. Та й бігаєш добре, тож за необхідності можна швидко втекти. Спорт також допомагає самоствердитися, стати сильнішим духом.
– Але є, напевно, і зворотній бік медалі?
– Звичайно. Страждає стопа, ахіллесове сухожилля. Я мав серйозні вивихи ноги при потрійному стрибку. У ньому пролітаєш п’ять-шість метрів під час кожного стрибка, при цьому якою ногою відштовхуєшся – на таку і приземлюєшся, а це дуже боляче. Крім того, швидко "сідають" легені. Після тренування ми ще півгодини проводили у масажному кабінеті, де нам вставляли по два-три хребцеві диски, що вилетіли під час заняття. У професійному спорті травмами нікого не здивуєш.
– А взагалі страшно стрибати?
– Ні, лише хвилююся перед першим стрибком на змаганнях. Суперників багато. І не знаєш, хто на що здатний. Хочеться посісти призове місце. Далі вже ні на кого не звертаю уваги. Організм сам знає, що робити, і все виходить автоматично.
Іноді організм просто відмовляється працювати
– Чи безпечно приземлятися?
– Так. Після стрибка приземляюєшся на півтораметровий поролон, обшитий шкірою, розміром чотири на чотири метри. Тож, хоч би й хотів, пролетіти повз нього неможливо.
– Про що ви думаєте, коли перестрибуєте через планку?
– Стрибок разом із забігом триває приблизно 15 секунд. Розгін – до 15 метрів. Перестрибуєш через планку, описуючи дугу, обличчям вгору. За цей час нічого не встигаєш подумати, лише приземлюєшся і дивишся: збив чи не збив планку? Під час стрибка встигав лише побачити глядачів, "перевернутих" догори ногами.
– Чи були кумедні випадки, пов’язані зі спортом?
– Вистачало. Наприклад, на змаганнях через два тижні після того, як я став кандидатом у майстри спорту і подолав двометрову висоту, я ледве перестрибнув метр шістдесят сантиметрів. Усі були "в шоці". Я не можу пояснити, чому так вийшло. Організм просто відмовився працювати. Мабуть, перехвилювався.
– Ви залишили професійний спорт. Чому?
– Я займався легкою атлетикою вісім років. Але зараз тренуватися стало складно, оскільки спорту треба віддавати багато сил, при цьому він не приносить прибутку. Тому потрібно було обирати між спортом і зароблянням грошей. Я був змушений обрати друге.
– Невже платили так погано? Все ж таки у вас багато грамот...
– Іноді, якщо оргкомітет виділяв гроші, нам платили по п’ятдесят гривень на місяць. А коли я посів друге місце, мій тренер на власні кошти купив мені шиповки за 120 доларів, створені спеціально для чемпіонату світу. Але на це не проживеш...
– Чим займаєтеся зараз?
– Працюю, граю у баскетбол. Разом із друзями змайстрували спортивний майданчик, адже у Чернівцях майданчиків дуже мало, і молоді навіть ніде позайматися спортом.
КОМЕНТАР
Денис ТИЩУК,
заслужений тренер України з бігу на середні та довгі дистанції:
– Традиційно ми беремо дітей з шостих класів. Хоча обмежень у заняттях легкою атлетикою немає: тренуються як діти, так і дорослі. Проводяться навіть змагання 100-річних спортсменів. Я завжди намагаюся відшукати здібних учнів: іноді з того, як дитина наздоганяє тролейбус, можна побачити її можливості. Одного хлопця я помітив, коли він змагався зі своїми друзями, хто швидше пробіжить після випитої кварти горілки. Згодом він став моїм учнем, а потім спортсменом національної збірної. У кожного організму різні можливості. Загалом треба займатися три рази на тиждень. Легка атлетика – це наче гра у лото: якщо не граєш у неї, то й не виграєш.
Клара ЗАЦ,
дільничний терапевт міської поліклініки №2:
– Якщо займатися легкою атлетикою для себе, вона зміцнює організм, розвиває м’язи, дихання. Людина гарно виглядає і почувається здоровою. Якщо ж займатися легкою атлетикою професійно, це може навіть негативно вплинути на організм. Професійні спортсмени на схилі віку мають дуже багато проблем зі здоров’ям. Тож контролюйте навантаження, коли займаєтеся, і будьте дуже обережними, щоби нічого собі не пошкодити.
