Авто | Нерухомість |
RSS logo rss  |  Вхід: Вхід в Молодий Буковинець
Головна | Приватні оголошення |Приватні оголошення Тури з Чернівців | Історія успіху | Історія успіху Афіша | Пропозиція тижня | Він+Вона | ПРО ЧЕРНІВЦІ | Радіо | Підпишись Приєднуйся до читачів Приєднуйся до читачів Приєднуйся до читачів
  Новини: Чернівців | України | Світу | » Політика | » Економіка | » Культура | » Спорт | » Здоров'я | » Кримінал | » Життя | » Фото | » Відео | » Новини читачів |
Днями Антон Дмитрович і Ганна Антонівна Сакундяки відзначили 50 років свого подружнього життя. Привітати їх із золотим ювілеєм до Палацу урочистих подій прийшли двоє доньок із зятями, внуки, родичі, знайомі.
Свято було надзвичайно трепетним – хтось навіть просльозився.
– Ми познайомилися на танцях у клубі залізничників, – пригадує Антон Дмитрович. – Було це взимку 1957 року. Я навчався на історичному факультеті Чернівецького університету, а Ганнуся тільки закінчила школу. Вона і тепер дуже гарна, а тоді була просто красуня, тому і привернула мою увагу. Влітку я поїхав у складі студентського загону до Казахстану збирати урожай. А повернувшись, запропонував Ганнусі одружитися. Відтоді ми майже ніколи не розлучалися, хіба що під час моїх відряджень. Після закінчення університету п’ять років відпрацювали на Хмельниччині, а 1963-го повернулися в місто своєї юності – Чернівці. Спершу я учителював в одному із сіл Сторожинецького району, а потім довгі роки трудився в Чернівецькому краєзнавчому музеї, навіть деякий час очолював його. Згодом мені запропонували посаду директора спеціалізованої школи-інтернату №2 для дітей зі слабким слухом, де я й досі працюю вихователем, хоча давно вже на пенсії. А дружина присвятила своє життя службі побуту, дітям, онукам і мені. Головне в сімейному житті – вміти поступатися і розуміти одне одного, ніколи не робити з мухи слона, бо всіляке трапляється. Бувало, приходив із роботи стомлений, ні з ким не хотілося розмовляти. То сідав у крісло у вітальні і мовчав, а Ганна мене не чіпала, ніколи не лізла в душу, ні про що не розпитувала – вміла тримати паузу. Пізніше, відійшовши трохи, сам їй про все розповідав. Отож в особі своєї дружини я, можна сказати, виграв джек-пот на все життя.
– З роками у нас нічого не змінилося: не стало менше ні любові, ні розуміння, – зізнається Ганна Антонівна. – Жінці потрібно бути лагідною, доброю, люблячою – тоді все буде добре в сім’ї. Чоловік мені завжди у всьому допомагав. Він займався господарством, хоча грошима розпоряджалася я. Антон дуже любив, коли я гарно одягалася. Весь час казав: "Йди купи собі щось". Навіть коли ми йшли на базар, оглядав мене з ніг до голови, як виглядаю. І ніколи не ревнував мене, не влаштовував сцен.
– Мої батьки завжди були для мене прикладом, – розповідає молодша донька Ольга. – Вони й досі кохають одне одного, а, може, ще й більше, ніж у молодості. Тато дуже беріг маму. Наполягав, щоби вона лягла і відпочила, а сам прасував нам із сестрою шкільні форми, допомагав робити уроки, читав книжки, водив у "Малятко" на мультфільми. І доки ми сиділи в кінотеатрі, чекав нас на вулиці. А коли їздив у відрядження, привозив своїм "коханим жінкам", як називав нас, гарні речі. На 8 Березня обов’язково дарував три букети квітів, мамі – її улюблені червоні гвоздики та парфуми, а нам із сестрою – ляльки. Якщо батьки добре живуть, то в їхніх дітей теж все ладнається. Може, тому я також зустріла ту одну-єдину людину, без якої життя немає змісту, – свого Ігоря. Так вийшло, що ми з чоловіком живемо в Москві, але часто приїжджаємо до батьків. А потім разом навідуємося до сестри у Санкт-Петербург, де вона мешкає із сім’єю.
– Цього року, 3 липня, ми з чоловіком В’ячеславом відсвяткували срібний ювілей свого подружнього життя, – хвалиться старша донька Олена. – Тож йдемо шляхом батьків. До речі, вони прилітали до нас на це свято. Мій чоловік завжди каже, що йому пощастило з тещею, бо вона називає своїх зятів синами і сприймає їх, як рідних. А батько був для нас із сестрою зразком справжнього чоловіка. Він намагався втілити в життя наші бажання. Пригадую, якось ще школяркою я подивилася фільм "Прокажена", де головна героїня прокидається в кімнаті, закиданій трояндами. Тоді я зізналася батькові, що теж мрію про це. Після випускного прийшла додому дуже стомлена і міцно заснула. А коли прокинулася, моя кімната буквально тонула у трояндах. Вони стояли у вазах та відрах на столі, вікнах, підлозі. Так батько втілив мою мрію.
– Літні канікули ми з моїм двоюрідним братом Дмитриком проводили у бабусі та дідуся, – розповідає внучка Таня. – Вони нас дуже люблять, дозволяють все робити. Мені подобається, що дідусь такий гарний сім’янин. Ми за ним – наче за кам’яною стіною. Я познайомила бабусю та дідуся зі своїм хлопцем, бо для мене дуже важлива їхня оцінка. Добре, що він їм сподобався. На моєму весіллі вони будуть найдорожчими гостями.
– Я теж хочу познайомити бабусю та дідуся зі своєю дівчиною, – сміється внук Дмитро. – Пишаюся, що вони змогли пронести крізь роки свою любов і такі теплі, ніжні почуття. Для мене це ідеал сімейної пари. І я теж хотів би так прожити зі своєю дружиною.
Свої весільні обручки Антон Дмитрович і Ганна Антонівна передали у Палаці урочистих подій онукам.
Автор: admin

Рейтинг:
(голосів: 1)
9-11-2007, 12:09
Коментарів 0 Переглядів 1667

Теги -
Коронавірус на Буковині: більше половини нових випадків у Чернівцях
Також значна кількість хворих у Кіцманському районі
Повний зал людей: які заклади на Буковині порушували карантин - відео
Було охоплено перевірками 80 закладів громадського харчування
У Чернівцях, які у «червоній зоні», на квітковому ринку утворилася «товкучка» - відео
На ринку не всі продавці та покупці перебувають у масках
Популярне Коментують
• Новини партнерів












«Нехай випробують вакцину депутати і міністри» Блог Надії Будної
Минулого вівторка до мене зателефонувала знайома і запитала, чи буду я вакцинуватися від коронавірусу
Чогось славна Садагура зажурилася Блог Ярослава Волощука
Цього року минає 250 років від часу заснування монетного двору в Садгорі
«Люди їхали з шуфлями в машинах...» Блог Анни Семьонової
Останні два тижні в місті панувала негода
загрузка...
Секрет у деталях. Чому "Pronto Pizza" така смачна?*

Що ж такого особливого у цій піці, розповів засновник мережі Pronto Pizza Микола ФЕДЕРКЕВИЧ.
Привітання з Міжнародним жіночим днем начальника Чернівецького обласного управління лісового та мисливського господарства Василя Гончара*

Привітання з Міжнародним жіночим днем начальника Чернівецького обласного управління лісового та мисливського господарства Василя Гончара.
Як можна набути лікарського досвіду і автоматизувати роботу: у Чернівцях запустили круту онлайн-платформу для стоматологів і зубних техніків!*

Інтернет-ресурс VRDSLAB для стоматологів і зубних техніків функціонує у Чернівцях уже 6 місяців і дає можливість молодим стоматологам здобувати досвід, а досвідченим лікарям і зубним технікам максимально автоматизувати свою роботу.
Ритуальні послуги у Чернівцях. Що робити і куди звертатися, коли вас спіткало горе?*

Стикнулися із болючою втратою близької людини? Зверніться у ритуальне бюро "Чорний тюльпан".
«АТБ»  для тебе: чому покупки в магазинах найбільшої української мережі завжди вигідні*

Вартість будь-якого товару в магазинах "АТБ" нижча за середньоринкову на 10–15%, а постійні акції ("Товар тижня", "Товар дня" тощо) дозволяють економити на покупках до 40–50%.
Як підготуватися до ЗНО з англійської мови якісно та вчасно? Як батьки можуть допомогти своїм дітям?*

Підготовка до ЗНО з англійської мови має бути послідовною і систематичною.
Сонячні кіловати посеред обійстя: реалізація сонячного проєкту у с. Топорівці*

Сонячну електростанцію потужністю 36,72 кВт ввели в експлуатацію у грудні 2020 року.
Медичний центр Altero: у вас завжди є вибір!*

Чуйність, розуміння, чесність та право вибору пацієнта – філософія Altero.