У кожної мами плани стосовно доні винятково веселкові: спочатку – це просто маленька копія мами, потім на неї чекає музична школа, табель відмінниці, згодом – цікава робота, перспективний наречений. Однак минають роки, і мама скаржиться на невдячну егоїстку.
Двом дорослим жінкам, які живуть під одним дахом, як правило, вистачає хвилини, щоби посваритися. Мама скаржиться на те, що дочка ігнорує всі її поради, а дочка – що мама завжди вставляє "свої п’ять копійок", навіть тоді, коли про це ніхто не просить. Врешті доходить до абсурду: раніше сперечалися через даремно придбане піаніно чи запізнення з прогулянки, а тепер через молоко, яке збігло, невимкнений телевізор тощо.
Врешті, коли й донька стає мамою, історія повторюється. Знову каменем спотикання стає непотрібне піаніно, негодовані рибки, пригоріла каша. Фахівці кажуть, що чим старшою стає жінка, тим більше вона стає схожою на свою маму. Часто матері важко зрозуміти, де проходить межа між нею і донькою, важко усвідомити, що її плоть і кров – особистість, яка має право на особистий вибір.
Доньки, у свою чергу, повинні зрозуміти, що вони для своїх мамів і справді є найближчими рідними людьми, опорою і підтримкою. Адже рано чи пізно вони також стануть мамами і також можуть бути незрозумілими для своїх дітей.
