Із собору Святого Духа таємно зникла гробниця Митрополита ГакманаЩонеділі гучними передзвонами чернівчан закликає до молитви Свято-Духівський Кафедральний собор на вулиці Головній. Споруджено його1844 року – креслення культової споруди Буковини спершу були одним із проектів Ісакіївського собору в Санкт-Петербурзі. Святиня відома і тим, що у її цокольному приміщенні знайдено останки відомого церковного діяча, буковинського митрополита Євгена Гакмана.
З ІСТОРІЇ
Науковець Ігор Чеховський писав: "Фундамент під майбутній Кафедральний собор було закладено у "горішньому місті". Із благословення єпископа Буковинського Євгена Гакмана перший камінь святині заклали на місці колишніх мочар, згодом осушених і засаджених шовковицями. Та освятили собор аж через два десятиліття".
Собор збудовано у візантійському стилі. Автором проекту став віденський архітектор Ферденант Реаль, який на своїх роботах залишав відомий надпис Roell. Над головним входом на синьому фоні розміщена славнозвісна корона. Під нею схрещені митрополича палиця та хрест. Інтер’єр розписано групою віденських художників на чолі з Карлом Йобстом. Розписи здійснювалися олією по штукатурці. Фантастично виглядає внутрішній висотний простір – він заповнює всю висоту центрального нефу і куполу.
За радянської влади у Кафедральному соборі припинили богослужіння. Адже в часи комуністичного режиму собор розташовувався навпроти приміщення обкому партії. Комуністи не могли стерпіти, щоби навпроти діяв Кафедральний собор. Тому 1976 року святиню переобладнали – в її приміщенні зробили виставку товарів народного споживання та художню картинну галерею.
ЛЕГЕНДА
Коли в Кафедральному соборі за радянської влади почали будівельні роботи, знайшли поховання Буковинського Митрополита Євгена
Гакмана. Він помер 1873 року і був похований в гробниці цокольного приміщення собору. Куди із святині перепоховали Митрополита – і досі залишається загадкою. 1991 року ретельно шукали місце поховання святого отця, але не знайшли. Не допомогла навіть робота саперів. Кажуть, в той час ще жив водій фургона ритуальної служби, на якому вивезли для перепоховання останки. Та водій категорично відмовився говорити, куди здійснили перепоховання.
Думка
Петро КАЗИМИРЧУК, директор філармонії:
БАЖАЮ УСПІХІВ АКЦІЇ "СІМ ЧУДЕС БУКОВИНИ". ЦЕЙ ПРОЕКТ ДУЖЕ ЦІКАВИЙ! ВІН НАГАДУЄ ПРО ЦІННІСТЬ УНІКАЛЬНИХ СПОРУД БУКОВИНИ. НЕЙМОВІРНУ АРХІТЕКТУРНУ ЦІННІСТЬ МАЮТЬ РЕЗИДЕНЦІЯ УНІВЕРСИТЕТУ, МУЗИЧНО-ДРАМАТИЧНИЙ ТЕАТР ІМЕНІ ОЛЬГИ КОБИЛЯНСЬКОЇ, ВСЯ ВУЛИЦЯ ОЛЬГИ КОБИЛЯНСЬКОЇ І БЛИЗЬКА МОЄМУ СЕРЦЮ ФІЛАРМОНІЯ. ПРИКРО, ЩО ТАКІ ПАМ’ЯТКИ РУЙНУЮТЬСЯ, БО НЕ ВИДІЛЯЮТЬ КОШТИ НА РЕМОНТ. УСІ СПОРУДИ, ЯК І СТО РОКІВ ТОМУ, СТОЯТЬ НЕЗМІННИМИ, ХОЧА ЧАС ЇХ НИЩИТЬ. СПОДІВАЮСЯ, ЩО АКЦІЯ "СІМ ЧУДЕС" ПРИВЕРНЕ УВАГУ ГРОМАДСЬКОСТІ ТА ВЛАДИ ДО ДРЕВНІХ БУДОВ І ЇХ БУДЕ ЗБЕРЕЖЕНО ДЛЯ НАЩАДКІВ!”.
Попередній рейтинг голосів за пам’ятки Буковини
1. Колишня Резиденція буковинських митрополитів (XIХ ст., Чернівці) – 626 (15,79%)
2. Музично-драматичний театр імені Ольги Кобилянської (ХІХ ст., Чернівці) – 597 (15,06%)
3. Школа №1 (ХІХ ст., Чернівці) – 365 (9,2%)
4. Чернівецька ратуша (ХІХ ст., Чернівці) – 354 (8,93%)
5. Вірменська церква (ХІХ ст., Чернівці) – 305 (7,69%)
6. Свято-Духівський Кафедральний собор (ХІХ ст., Чернівці) – 303 (7,64%)
7. Свято-Успенський собор старообрядників (ХХ ст., Біла Криниця, Глибоцький район) – 288 (7,27%)
8. Єзуїтський костел "Найсвятішого Серця Ісусового" (ХІХ ст., Чернівці) – 288 (7,27%)
9. Церква Успіння Пресвятої Богородиці (ХІХ ст., Чернівці) – 287 (7,24%)
10. Церква Святої Параскеви (ХІХ ст., Чернівці) – 248 (6,26%)
11. Свято-Миколаївська церква (ХІХ ст., Чернівці) – 248 (6,26%)
12. Римо-католицький костел Вознесіння Святого Хреста (ХІХ ст., Чернівці) – 202 (5,1%)
13. Свято-Миколаївський чоловічий печерний монастир (ХІХ ст., урочище Галиця, Сокирянський район) – 192 (4,84%)
14. Cвято-Вознесенська церква (ХV ст, Лужани, Кіцманський район) – 182 (4,59%)
15. Міський палац культури
(ХХ ст., Чернівці) – 182 (4,59%)
16. Свято-Іллінська церква
(ХVІ ст., Топорівці, Новоселицький район) – 177 (4,46%)
17. Чернівецька гімназія №5 (ХІХ ст., Чернівці) – 134 (3,38%)
18. Свято-Іванівська церква (ХVІІІ ст., Виженка, Вижницький район) – 132 (3,33%)
19. Свято-Вознесенський храм (ХVІІІ ст., Гореча, Чернівці) – 108 (2,72%)
20. Чернівецький обласний художній музей (ХХ ст., Чернівці) – 78 (1,97%)
Усього взяли участь у голосуванні 4670 осіб (станом на 27 листопада)
Голосування триває до 16 грудня включно!!!
