Чернівецьку ратушу архітектори збудували на століття. Її 50-метрова вежа розташована на шестиметровому фундаменті. З ратуші відкривається чудовий краєвид Чернівців. Рівно опівдні на балкончик під годинником виходить трубач у народному строї і грає безсмертну мелодію Степана Сабадаша "Марічка".З ІСТОРІЇ
Вісімнадцять років архітектор Адольф Марін доводив, що ратушу не варто будувати над високим урвищем над Прутом. Він розумів, що місто буде розвиватися в іншому напрямку. До його думки таки дослухалися. За 8000 тисяч флоринів купили землю для ратуші у нинішньому центрі міста. 1843 року заклали перший камінь. У землю кинули кілька золотих монет і пергаментну грамоту з посланням до нащадків.
Ратушу було прикрашено величезним мідним двоголовим орлом – символом Австро-Угорської імперії. Вишуканий декоративний елемент з’явився на даху відразу після зведення магістрату. Його прибрали лише 1914 року.
Сьогодні ратушу прикрашають два годинники. Один показує час на ратушній вежі, а інший – подарунок міського голови Антона Кохановського – встановлено на фронтоні будівлі. Годинник, циферблат якого світився вночі, мер замовив у Празі і подарував улюбленому місту під час свого повторного обрання на пост бургомістра.
ЛЕГЕНДА
Колись ратушу використовували, як пожежну каланчу. На балкончику, звідки видно все місто аж за Прут, цілодобово чергував пожежник. Якщо траплялося лихо, він вивішував червоний прапор. Вночі ж запалював ліхтар з того боку, де горіло, і люди бігли гасити полум’я. Між чернівчанами прижилася гумористична розповідь про пожежника, який за сильного морозу впав з балкона. Чи був чоловік напідпитку чи сонний – невідомо, але йому пощастило – дах ратуші вкривав шар снігу. Пожежник не отримав травм – просто залишився спати у пухкому снігу. (В. Чорней)
Професор гімназії отримав лицарський хрест Франца Йосифа
Відкриття цісарсько-королівської гімназії у Чернівцях домагалося товариство "Руська бесіда". Для спорудження новобудови на площі Фердинанда було виділено 216 000 крон. На той час це була колосальна сума.Навчальний рік у гімназії розпочинався після закінчення прийомних, повторних та додаткових іспитів на початку вересня. Буковинські газети вже в червні друкували оголошення про прийом учнів до української гімназії: "До руської гімназії в Чернівцях час вписуватися 15, 16, 17-го липня і 1, 2, 3-го вересня. Брати хлібороби, посилайте своїх дітей до сеї
гімназії, аби ви колись мали більше своїх рідних вищих порадників і помічників. Треба, щоб самі родичі або опікуни привели хлопців до впису". Вартість прийняття до 1-го гімназійного класу становила 8 крон і 25 сотиків. Якщо учень не складав іспитів, гроші повертали батькам.
З ІСТОРІЇ
Під час засідання бюджетної комісії Державної Ради Австрії 1895 року міністр віросповідань та освіти Австрії заявив, що в Чернівцях на прохання буковинців відкривають другу цісарсько-королівську німецьку гімназію з українськими паралельними класами. Архітектором став Леопольд Байль, інженером – Еліас Функельштейн. Збудували
гімназію 1896 року.
– Спочатку гімназія не мала свого приміщення, – розповідає автор наукової праці "Історія ІІ державної гімназії у Чернівцях" Тетяна НИКИРСА. – Магістрат Чернівців подарував для побудови гімназії земельні ділянки, розташовані на площі
Фердинанда. (В. Чорней)
думка
Сергій ГОМОНОВИЧ,
Головний архітектор Чернівців:
Дуже корисна акція "Сім чудес Буковини". Після такого проекту люди по-новому глянуть на звичні будівлі. Вже давно треба було організувати голосування за кращі споруди, адже Буковина надзвичайно багата на архітектурні та історичні пам’ятки. Ця акція – гарний подарунок до 600-річчя Чернівців. Вона має і повчальний характер – розкриває буковинцям таємниці історичних пам’яток та людей, пов’язаних з ними. Вважаю, що потрапити до списку кращих гідна колишня Резиденція буковинських митрополитів. Серед храмів виділив би Вірменську церкву: вона багата як історією, так і архітектурою”.
