– Нині у нас працюють дві комплексні лісозаготівельні бригади, а це 14 робітників, – розповідає Василь БЕГІН, лісничий Долішньошепітського лісництва Берегометського державного лісомисливського господарства, що у Вижницькому районі. – Заготовляємо понад 20 тисяч кубометрів деревини. Рубати ліс доводиться високо в горах – до кілометра підніматися вгору. Ліс заготовляємо тільки допустимої кондиції – віком 80-100 років. Маємо 4,3 тисячі гектарів угідь, де ростуть смереки, ялиці та буки.
За словами Василя Михайловича, який віддав лісовій галузі 36 років свого життя, попри рубки, лісництво не забуває й про лісовідновлення. Так, торік було посаджено 8,5 гектара смереки. Цього року площа зросте майже втричі. Лісництво має свій лісорозсадник, де нині ростуть дворічні деревця ялиці білої та трирічні – смереки карпатської.
Але найбільший досвід має лісництво в здійсненні поступово-вибіркових рубок, які покликані виростити особливо якісний ліс.
– Такі операції ми робимо в ялицево-букових угіддях, – продовжує Василь Михайлович. – З 10-гектарної площі лісу забираємо низькорослі, хворі, криві дерева. Залишаються лише високоякісні особини, які через 8-10 років можна зрубувати як ділову деревину. Не так давно, коли ми закладали пробні площі, до нас навідався науковець-лісівник з Швейцарії. Професор ходив горами, все розпитував. А потім сказав, що в них не виходить так вдало вирощувати якісний ліс, як у нас.

КОМЕНТАР:

Валерій КАШПОР,
перший заступник начальника обласного управління лісового та мисливського господарства:
– Торік в області на землях держлісфонду було заліснено 1554 га площ. З них 623 га – посів і насадження лісу. Також посадили 52 гектари нових лісів. Цього року передбачено посадити ще 130 гектарів. Буковинські лісівники перші в Україні активно займаються здійсненням рівномірно-поступових рубок. Це робиться для того, щоби на певній площі залишилися молодняки цінних порід дерев і чагарників материнського походження. Йдеться про букові, ялицеві, змішані ялицево-дубово-букові ліси.
Маємо й клонові плантації: ялиці, дуба черешкового, скельного та їх природних гібридів, 4-гектарну площу модрини європейської та японської. Остання культура дуже продуктивна – один гектар модрини у віці 80 років дає 1000 кубометрів деревини. У перспективі матимемо розсадник на мільйон сіянців модрини, тобто через два-три роки вся область буде забезпечена посадковим матеріалом модрини європейської.