Науковці Української науково-дослідної станції карантину рослин, що у Припрутті Новоселицького району, займатимуться біотехнологічним розмноженням підщеп груші. Це викликано тим, що в процесі вегетативного розмноження, рослини часто уражуються вірусами (вироджуються), втрачають свою продуктивність як у розсаднику, так і в саду. Колекція ж оздоровлених вегетативних підщеп служитиме вихідним матеріалом для створення безвірусних маточників в розсадницьких господарствах краю. На їх основі будуть вирощуватися саджанці типу "кніп-баум" для закладки інтенсивних садів з густотою насаджень три-п’ять тисяч дерев на гектар та продуктивністю 60 тонн плодів з одного гектара. Вдосконалена технологія вегетативного розмноження підщеп також дозволить підвищити коефіцієнт їх розмноження в підконтрольних умовах у п’ять разів.Програму досліджень буковинських науковців днями затвердила сесія облради. Впродовж трьох років на це виділять 683 тисячі гривень. Крім Української науково-дослідної станції карантину рослин, дослідженнями займатимуться фахівці Придністровської дослідної станції садівництва Буковинського інституту АПВ та фермерське господарство "Яніс", що на Хотинщині.
– Реалізація цієї програми можлива за умови здійснення наукових досліджень з вегетативного розмножування підщеп груші – підбору культури тканин, поживного середовища, – розповідає керівник Української науково-дослідної станції карантину рослин Павло МЕЛЬНИК.– Ці наукові дослідження будуть першим етапом реалізації програми. Другий – розмноження оздоровленого вихідного матеріалу підщеп груші в підконтрольних тепличних та польових умовах та передача його розсадницьким господарствам. Третій – розмноження оздоровленої підщепи в цих господарствах та їх використання у вирощуванні саджанців перспективних сортів. Також буде проводитися візуальна та лабораторна діагностика вірусної та бактеріальної інфекції рослин для фітосанітарних прочисток маточників та розсадників.
– Якщо доб’ємося успіху, то це буде досягнення європейського значення, – вважає фермер ФГ "Яніс" з Хотинщини Анатолій ЧОРНИЙ. – Бо матимемо здоровий матеріал власного виробництва. Крім цього, зможемо визначити, якого гатунку отримуємо аналогічний імпортний матеріал. Якось наші вчені вже бралися за такі дослідження, однак через об’єктивні причини їх не завершили. Нині ж є всі можливості для успішного завершення досліджень.
