13 січня, напередодні старого Нового року, відзначали Щедрий вечір, до якого готували щедру вечерю. На стіл ставили такі страви, як печеня, смажене м’ясо, ковбаси, пироги, вареники із сиром. У деяких місцевостях, як і на Святвечір, на столі обов’язково мало бути теж 12 страв, варили другу щедру кутю, заправлену смальцем. За звичаєм, багата їжа забезпечувала добробут на весь рік.
Вважалося, що цієї ночі
землею ходять духи померлих, що мають стати охоронцями нив, сприяють урожаям, приплоду. А вранці діти брали до кишені жменю пшениці і йшли засівати на щастя та добробут.
Є на старий Новий рік і свої особливі прикмети: морозно і сніжно – на здоров’я людей і худоби, на урожай хліба, а тепло і без снігу – навпаки; зоряне небо – добре будуть нестися кури, вродять гриби й горох; густий іній – добрі зернові й мед.
За допомогою цибулини передбачали погоду. Цибулю розрізали на 12 частин, щоби кожна відповідала одному місяцю, посипали сіллю й залишали до ранку. Вранці дивилися: на якій частині сіль змокла, той місяць буде мокрим, а на якій ні – буде сухим.
