Історичні знахідки на території області, де є понад 2000 археологічних пам’яток, давно стали предметом уваги не лише науковців, а й звичайних шахраїв – так званих "чорних археологів". Не байдуже до пошуків історичних цінностей і місцеве населення.
– Влітку минулого року, коли я копав каналізацію поблизу свого дому, на глибині півтора метра знайшов "скарб" Першої світової війни, – розповідає Віталій Ластюк, вчитель історії рідного краю Погорілівської середньої школи Заставнівського району. – Зверху стояла дволітрова пляшка з вином, а під нею була закопана велика кількість патронів від карабінів. Патронів було десь 80-90 упаковок, а в упаковці – по 15 патронів. Загалом набралося три відра. Я їх віддав обласному управлінню МНС, адже патрони бойові, і ними ще можна стріляти.
А мій односельчанин у себе на городі, на місці старої дерев’яної церкви ХVІI століття, викопав монету 1666 року – литовську боратинку, де зображено лицаря на коні. Чоловік її нікому не дає.
У Ржавинцях викопали римську монету
У листопаді минулого року на сміттєзвалищі Погорілівки знайшли бойовий снаряд. Його передали рятувальникам. Іншу знахідку – кулемет – місцеві хлопці продали на базарі за двісті гривень. Знайшли також кухоль часів Першої світової війни із зображенням герба. Проте шукачі так його терли, що посуд тріснув, і вони викинули кухоль у криницю.
А мешканці села Ржавинців розповідають, що у себе на городах викопали римську монету, а також декілька золотих. Вартість однієї золотої монети оцінюється у триста доларів, а римську монету так ніхто і не бачив.
– Минулої весни до нас у село приїжджали люди, які з металошукачами та лопатами три дні шукали скарби, – каже Віталій Ластюк. – Таки знайшли, переповідають очевидці, – стародавні монети. Я "чорних археологів" не застав, але розриті ями, де були скарби, бачив на власні очі. Так само навесні у Василеві викопали давньоруський браслет.
Чотири із 25 хрестів із мощами святих знайдено на Буковині
Одну з найцікавіших археологічних знахідок було виявлено у Недобоївцях на Хотинщині.
Там археологи викопали залізний наконечник списа, поверхня якого була вкрита срібною інкрустацією із зображенням двох зубів.
– Це східна знахідка, – розповідає Сергій Пивоваров, директор Буковинського центру археологічних досліджень при ЧНУ. – Списи із таким наконечниками були символами влади і належали готським вождям, які у III-IV столітті підкорили слов’ян. А потім слов’яни повстали проти готів, очевидно, один із вождів загинув. Усього в Європі таких списів знайдено десять, наш – одинадцятий.
Унікальними з точки зору історії є й знахідки хрестів-енколпіонів на території давньоруських міст Василева, Ленківців, Недобоївців та інших. Ці хрести складаються із двох стулок, всередині містяться мощі святих або предмети, принесені зі святих місць – шматок одягу, дерево з хреста, кісточка. Частина енколпіонів виготовлена у Візантії у святих місцях. Їх привозили давньоруські паломники, які в той час їздили до Константинополя та ходили до Єрусалима, до гробу Господнього. На території Київської Русі "сирійських" енколпіонів (найцінніших з-поміж таких хрестів) знайдено усього 25, і чотири з них – на Буковині. В одному з московських каталогів, за словами Сергія Володимировича, ціна такого хреста сягала вісімсот доларів.
Кожна золота монета із вулиці Руської коштувала 250 гривень
На території Чернівців трапляються випадкові знахідки, бо розкопки тут не здійснюються. На скарб із двохсот золотих монет царського карбування кінця XIX – початку ХХ століття випадково натрапили школярі 2003 року. Монети були у купі будівельного сміття, яким підсипали дитячий майданчик у кінці вулиці Руської. Школярі через свою необізнаність понесли монети скупникам біля кінотеатру "Чернівці" і отримали за них близько чотирьохсот гривень. А кожна монета, за оцінкою Сергія Пивоварова, коштувала майже 250 гривень. Коли про скарб дізналися дорослі, почалася справжня "золота лихоманка" – копали всі, кому не лінь. Разом із золотими монетами археологи знайшли бронзову бляху румунської таємної поліції сигуранци.
– Можливо, ці монети належали єврею, який придбав їх у Російській імперії, – припускає Сергій Пивоваров. – Під час Другої світової війни чоловік намагався відкупитися від румунського офіцера, який наглядав за ним у гетто, а можливо, офіцер відібрав скарб. А вже після війни, очевидно, не встиг його забрати із помешкання на вулиці Олени Пчілки.
Скарб із золотих гривень та золотих браслетів було знайдено на пагорбі, де сьогодні розташовані центральні корпуси університету. У середині ХІХ століття на пагорбі Димник здійснювалися земляні роботи, і на березі річки Клокучки відкопали речі першої половини першого тисячоліття нашої ери. Давньоруські срібні браслети та гривні ХІІ-ХІІІ століття було знайдено на горі Цецино також у ХІХ столітті.
А на вулиці Сагайдачного у ХІХ столітті, коли розбудовували Чернівці, виявили монети молдавського господаря і польського короля Владислава Ягайла ХIV-XV століття.
Давньоруські прикраси – найбільша цінність для "чорних археологів"
– Великого попиту зажили ювелірні вироби слов’янського і давньоруського часу. Сережки, каблучки, різноманітні підвіски виготовлені з міді, бронзи, срібла, зустрічаються й золоті. "Чорні археологи", окрім прикрас, шукають стародавні монети, вироби з кольорових металів, знаряддя праці, предмети озброєння, наконечники стріл, списів, – розповідає Сергій Пивоваров. – Ці предмети мають попит серед колекціонерів, а також серед представників вищих ешелонів влади, які не байдужі до унікальних речей і фактично є замовниками незаконних розкопок. Нещодавно поширилася мода на черепки трипільської культури. За допомогою металошукачів легко відшукати металеві речі на глибині від півметра до одного. Такі псевдоархеологи мають навіть при собі посвідчення наукових співробітників, а нерідко їх супроводжують й працівники міліції. 2003 року під час розкопок у Зелених Липах Хотинського району ми зловили трьох "чорних археологів". Вони хотіли піти за нашими розкопаними слідами. Ми записали номер їхньої машини, сфотографували, матеріали надіслали до міліції. Проте шахраїв виправдали. Їхні дії пояснили так: "За допомогою металодетектора хлопці шукали золоту обручку, яку один із них два роки тому загубив на цьому місці". Самі юнаки були із Мельниці-Подільської Тернопільської області.

Довідка
- На території Чернівецької області виявлено близько 2000 археологічних пам’яток, починаючи від доби палеоліту до козацьких часів (300 тисяч років до н.е. – XVIII століття).
- Найдавніше штучне житло на території Європи було знайдене у Сокирянському районі (палеолітична стоянка). Житло було спорудою із жердин, виставлених по колу і з’єднаних вгорі. Зверху каркас покривався шкурами і привалювався бивнями мамонтів.
- Під час розкопок поселення бронзового – ранньозалізного віку біля села Магала Новоселицького району виявили предмети, які дозволяють простежити рух етносів на території краю у ІІ-І тисячолітті до нашої ери. Археологи знайшли кераміку, бронзові знаряддя праці і прикраси.
- Єдину склоробну майстерню за межами Римської імперії знайдено біля села Комарів Кельменецького району.
- Завдяки дослідженню поселення Кодин Глибоцького району вперше встановлено час появи слов’янських пам’яток на території Буковини.