У ХVI СТОЛІТТІ ОДИН ІЗ ПУНКТІВ ТОРГІВЛІ МІЖ ПОЛЬСЬКИМИ І МОЛДАВСЬКИМИ КУПЦЯМИ РОЗТАШОВУВАВСЯ У ЛЕНКІВЦЯХ. Тоді Ленківці були окремим селом на лівому березі Пруту.

ЗА ЧАСІВ МОЛДОВИ БУКОВИНА ПОДІЛЯЛАСЯ НА КІЛЬКА ОКРУГІВ-ЦИНУТІВ. Найбільшим був Чернівецький, який на сході межував із Хотинським цинутом, а на півдні – із Сучавським. Керував Чернівецьким округом староста, якого в латинських грамотах називали капітаном.

СТАРОСТУ ЧЕРНІВЕЦЬКОГО ОКРУГУ ПРИЗНАЧАВ МОЛДАВСЬКИЙ КНЯЗЬ, ЯКОГО В СЛОВ’ЯНСЬКИХ ДОКУМЕНТАХ НАЗИВАЛИ ВОЄВОДОЮ АБО ГОСПОДАРЕМ. Найчастіше старостами ставали придворні – великий ключник, великий виночерпій, великий комірник та інші.

КРІМ СТАРОСТИ,
АДМІНІСТРАЦІЯ
СКЛАДАЛАСЯ
З "БАРАНІВ", "ЛОГОФЕТІВ" ТОЩО. Наприкінці молдавської доби в документах згадуються три "логофети" (писарі), 40 "баранів" (піших судових службовців) під керівництвом капітана, 130 "умблаторів" (кінних службовців) і 10 "арнаутів" – кінних гінців.

ЧЕРНІВЕЦЬКІ ЧИНОВНИКИ І СЛУЖБОВЦІ ЗА ЧАСІВ МОЛДАВСЬКОГО КНЯЗІВСТВА НЕ ОТРИМУВАЛИ ПЛАТНІ. Платню мали тільки поліцаї, а всі інші посадовці звільнялися від певних податків та жили за рахунок частки з місцевих податків і митних зборів. Фактичні доходи були чималими, отож претенденти на посади готові були дати великі хабарі.

КОЛИ НЕ БУЛО ПОШТОВОГО СПОЛУЧЕННЯ, ЕКСТРЕНІ ПОВІДОМЛЕННЯ ПЕРЕДАВАЛИСЯ ЗАПАЛЮВАННЯМ ВОГНИЩ І ЧЕРЕЗ КУПЦІВ. Вогнища запалювали вночі, бо в темряві вогонь добре видно. Також різні повідомлення передавали усно – через мандрівників. А ще писані писарем звістки передавали через купців. Купців було багато, оскільки поруч була митниця.

ГОЛОВНА ВУЛИЦЯ МІСТА ПІД ЧАС ДОЩІВ СТАВАЛА НЕПРОХІДНОЮ. "Головна вулиця Чернівців – Великий Львівський шлях", – писав у своєму щоденнику 1762 року англійський мандрівник Портер. – Цей шлях не має покриття й під час дощів він стає непрохідним. Через це я не міг вийти із заїжджого двору й оглянути чернівецькі церкви". У Чернівцях Львівський шлях починався біля броду навпроти Жучки, підіймався до старої синагоги (сучасна вулиця Барбюса) й тягнувся вздовж Єврейського рову, яким протікав потік.

ПЕРШОЮ ІЗ УСТАНОВ У МІСТІ ЗГАДУЄТЬСЯ
В’ЯЗНИЦЯ. На початку ХVІІІ століття в’язниця знаходилася в районі нинішньої вулиці Львівської. Старости, ймовірно, виконували свої обов’язки у власних домівках, службових кабінетів не мали.

У ГРАМОТІ ВОЄВОДИ РАДУЛА ВІД 28 ТРАВНЯ 1618 РОКУ
ЗГАДУЄТЬСЯ, ЩО ЧЕРНІВЦЯМ НАЛЕЖАЛИ ДЕЯКІ ПАСОВИЩА ПО ТОЙ БІК ПРУТУ. Йдеться про територію між селами Рогізна і Шерівці. На початку XVII століття на цих пасовищах було вбито двох поважних поляків. І щоби не відповідати за вбивство, чернівчани почали доводити, що "та місцина" належить не місту, а селам Рогізна та Шерівці.

У ХVІІІ СТОЛІТТІ ЧЕРНІВЦІ МАЛИ
СВОЮ ПЕЧАТКУ. Для підтвердження документів її прикладав "шолтуз" (війт).

СТАРОСТАМИ МІСТА БУЛИ ГРЕК
І ФРАНЦУЗ. Вже в ХVІІІ столітті Чернівці були багатонаціональним містом. Крім православних українців і молдаван, у документах згадуються євреї, турки, німці, поляки. Старостами міста в різний час були грек Мілло та француз Імбо.

1719 РОКУ НА ТЕРИТОРІЇ СЕЛА ГОРЕЧЕ, ЯКЕ ЗНАХОДИЛОСЯ НА МІСЬКІЙ ЗЕМЛІ, ВИНИК СКИТ.
Потім скит перетворився на монастир, а довкола нього з’явилося монастирське село. Монастир володів багатьма землями довкола Чернівців, а в середині ХVІІІ століття йому передали пором через Прут.

ПЕРШУ В МІСТІ
СИНАГОГУ СПАЛИЛИ РОСІЯНИ. Під час чергової російсько-турецької війни російські війська зайняли північну частину Буковини разом із Чернівцями. Окупаційна влада залишалася аж до 1774 року, коли Буковину було передано Австрії. Росіяни спалили першу в місті синагогу, а коли йшли, то, як згадується в документах, забрали всіх коней.

1771 РОКУ НЕПОДАЛІК ЧЕРНІВЦІВ І СІЛ РОГІЗНА ТА ЖУЧКА ЗА ДОРУЧЕННЯМ РОСІЙСЬКОЇ ВІЙСЬКОВОЇ ВЛАДИ ПОЧАВ ПРАЦЮВАТИ МОНЕТНИЙ ДВІР.
Його створив барон Петер-Ніколаус Гартенберг (у перекладі з німецької Гартенберг – Садгора). Від його прізвища і пішла назва поселення Садагура (Садгора).

НА 700-750 ТИСЯЧ РУБЛІВ ВИКАРБУВАНО ГРОШЕЙ У САДАГУРСЬКІЙ МОНЕТАРНІ. Ці гроші російська адміністрація використовувала для оплати своїм солдатам та офіцерам, закупівлі в місцевого населення провіанту, фуражу та всього необхідного для армії. Проіснувала монетарня до 1774 року.

АВСТРІЙСЬКІ ВІЙСЬКА ВСТУПИЛИ НА БУКОВИНУ З ГАЛИЧИНИ 31 СЕРПНЯ 1774 РОКУ. Командував військами генерал-майор Габріель фон Сплені, який став першим керівником військової адміністрації Буковини.

ПІД ЧАС СКЛАДАННЯ ПРИСЯГИ ЦІСАРЮ З’ЇЛИ 40 БАРАНІВ І ВИПИЛИ 150 ВІДЕР ВИНА. У жовтні 1777 року населення Чернівців склало присягу на вірність Австрійському цісарю. Приймав присягу керівник військового управління генерал Габріель фон Сплені. На честь свята приготували 40 смажених баранів, велику кількість курей, качок і гусей, 1500 булок і 150 відер вина. n

(далі буде)

Використано подорожні
нотатки англійського мандрівника Портера, Раймунда Фрідріха Кайндля, дослідження Олександра Масана, Володимира Новака.

0 2 082