Гарний ювілей прийшов цими погожими днями до нашого колеги, поета, прозаїка і публіциста Михайла Федоровича Брозинського. Зустрічає він його в розквіті творчих сил, сповнений енергії й ентузіазму.
Михайло Брозинський народився у селі Михалкове, що на Сокирянщині. З дитинства слухав розповіді своїх батьків та земляків про звитягу предків, бачив, що навіть в той час вони дотримувалися давніх народних звичаїв і традицій. І вирішив стати журналістом, віддавши цій професії понад 40 років свого життя.
Спочатку Михайло працював у місцевій районній газеті "Дністрові зорі", потім – у "Молодому буковинці" й на обласному радіо. А попри журналістські будні не забував про поезію і прозу – видав свою першу книгу "Незрадлива колиска моя". А днями порадував ще однією – "Квіт папороті". У ній – поезії, повість "Росинки дитинства", новели, нариси і статті. Прозові твори присвятив двом синам, поетичні – матері та дружині Євгенії. А ще він написав низку рецензій. Чимало творчих задумів у ювіляра й на майбутнє, адже Слово – це зміст його життя. (В. Гринюк)
