Ціни на продукти ростуть скрізь – і у нас, і за кордоном. За даними інститутів статистики Іспанії, Італії, Німеччини, Польщі, які наводить сайт Finance, в цих країнах за останні два місяці зросли ціни на хліб (на 8-30%), молочні продукти та м’ясо (на 11%), фрукти, овочі (7-8%), макарони (4-5%). Така ж тенденція існує і в інших країнах.
Пані Ліка, москвичка: "Найбільше ціни зросли на молочні продукти, хліб, фрукти. Трохи менше на м’ясо. Люди панікують, скуповують продукти про запас: крупи, сіль, цукор, олію – бояться подальшого подорожчання".
Як же впливають світові тенденції на гаманець чернівецької сім’ї та закордонної?
Збільшені доходи залишаються
на базарі
Подружжя чернівчан Віталій та Оксана розповіли, що у травні на продукти витратили в середньому тисячу гривень (без врахування харчування на роботі, дитини в школі). А сьогодні на харчування сім’я витрачає за тиждень на 30 гривень більше, ніж півроку тому.
– Нині ми порахували, що головний набір продуктів за півроку подорожчав на 37-38 гривень, – розповідає Віталій. – Скажімо, кілограм яловичини "виріс" на шість гривень, свинини – на сім, десяток яєць – на 2,5 гривні, буханець хліба – 25 копійок, олія – на чотири гривні, кефір, йогурт, сметана – від півтори до двох гривень за півлітрову упаковку. Відтак за місяць набігає щонайменше 120 "зайвих" гривень лише на продукти. Якщо додати й витрати на харчування поза межами дому – майже 400 гривень за місяць, то виходить, що на харчі витрачається понад 70% нашого сімейного бюджету. Власне й півроку тому, коли була дещо менша зарплата, ми витрачали на продукти три чверті своїх доходів. Доходи зросли, але ми це не відчули, бо їх "з’їли" нові ціни.
Європеєць на їжу витрачає п’яту частину прибутків
За словами Лілії Михайловської, яка мешкає в Афінах, середньостатистична грецька сім’я з чотирьох осіб (двоє заробляють) отримує на місяць 2100-2200 євро сукупного доходу. За таких доходів сім’я може найняти гувернантку для однієї дитини. Комунальні послуги сім’ї коштують у середньому 245 євро на місяць. На продукти сім’я із середнім достатком витрачає до 70 євро на тиждень, або максимум 300 на місяць. Тобто продукти харчування мешканця Афін займають в середньому 14% від його доходів.
Пані Олеся, мешканка Торонто (Канада), розповіла, що за середньої зарплати 30-35 тисяч доларів на рік, або 2700 на місяць, сім’я з чотирьох осіб витрачає за місяць до 500 доларів на харчування – майже 18% від місячних доходів.
Коментар фахівця
"У нас не ціни високі, у нас зарплати малі"
Яростав КИРПУШКО,
ГОЛОВА БУКОВИНСЬКОГО ЦЕНТРУ РЕКОНСТРУКЦІЇ
ТА РОЗВИТКУ:
– Нарікати на зростання цін, які останні 150 років лише йдуть вгору, – марно. Ціни ростуть завжди, лише з різною швидкістю у різних сегментах. Інша річ, що структура витрат українця та мешканця Греції, Німеччини чи Канади відрізняється. Вони мають різноманітні статті витрат, а ми через низький рівень життя спрямовуємо витрати здебільшого в одному напрямку – на харчі. Тому українець доволі чутливо реагує на зростання цін саме на продукти. Ось, наприклад, коли вдвічі зросли ціни на цемент, для більшості це нічого не означало, а подорожчання житла сприймається як проблема для багатих.
У нас людська праця надто повільно дорожчає – праця українця коштує дуже дешево. Потрібно переоцінити свої можливості та вартість своєї праці. Крім традиційних: честі, гідності працівника – планки, нижче якої він не може опуститися, потрібно відстоювати і свої трудові права, "продаватися" дорого.
Нарікання на те, що "бюджет бідний", "немає звідки платити" – неправда. Наприклад, щоразу, коли приходить новий уряд, він звинувачує попередній у розкраданні четвертої-п’ятої частити бюджету. Потім всі про це забувають. У нас країна корупції – чимало посадовців використовують владу, щоби керувати великими потоками грошей. Тому потрібно усвідомити, що ми поки що не є учасниками ринку, нами маніпулюють.
Останні два роки у столиці – дефіцит робочої сили, там вже є шанс "продатися" дорожче. До провінції такі процеси повільно доходять. Тому наразі не з цінами треба боротися – чиновники, які заявляють про це, просто маніпулюють нашою свідомістю, навмисне (чи ненавмисне) відволікаючи від головного.
