Останнім часом стає дедалі популярніше тримати вдома декоративних кроликів (їх ще називають карликовими). Вони відрізняються від звичайних кроликів меншими розмірами та вагою, а також маленькими вушками (до семи сантиметрів довжини) та короткою головою. Існує багато порід декоративних кроликів – ангора, кольорова ангора, голландський кролик, рекс, баран, метелик тощо.Декоративних кроликів вирощує вдома голова Чернівецького товариства кролівників Іван Боднараш. У нього є майже 20 цих вухатих тваринок породи ангора та французький лон. Господар тримає своїх кроликів у дерев’яних клітках на вулиці (він живе в
особняку), бо в металевих клітках тваринки б замерзнули. Долівку притрушує м’якеньким сіном, щоби тварини не ранили собі лапки та щоби їм було тепло. Годує двічі на день – вранці та ввечері – сіном, кормовим буряком, вівсом, кукурудзою, пшеницею, морквою, люцерною та листям кульбаби. Стежить, щоби в його улюбленців у мисочках постійно була вода, бо без неї тварини можуть загинути. Не забуває робити їм щеплення від найстрашніших "кролячих" ворогів – чумки та мексоматози. Вакцинувати кроликів можна з двомісячного віку двічі на рік – восени та навесні. Іван Дмитрович подовгу простоює біля кліток з вуханями – милується ними, бере на руки, пестить.
– Вони мене дуже заспокоюють, коли приходжу додому стомлений, – каже Іван Дмитрович. – Усі тварини мають здатність забирати погану енергію і натомість віддавати добру. Це дуже сумирні істоти, вони не дряпаються, не кусаються і охоче сидять на руках.
Проте бувають і винятки. Скажімо, якщо ви сягнете рукою до новонароджених кроленят, мати-крільчиха може вас боляче вкусити або подряпати. Взагалі торкатися малюків небажано, бо крільчихи відчувають запах людини і можуть через це навіть відмовитися від своїх дітей. А ще в жодному разі не можна тримати кролика за вуха, як багато хто вважає. На вухах у цієї тварини розташовано дуже багато нервових клітин, і тягання за вуха може їх травмувати. Кролика слід брати лише за шкірку, як котиків та песиків.
Хоч в Івана Дмитровича, крім кроликів, вдома є ще сотня голубів, проте палкий любитель тварин на цьому не хоче зупинятися і мріє про міні-зоопарк.
– Хочу, щоби в мене було ще більше кроликів та ще було би добре мати фазанів, – розмірковує голова товариства кролівників.
Декоративний кролик породи ангора на ім’я Пушок є і в обласному центрі еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді. Він
давно вже став улюбленцем дітвори.
– Пушка нам подарували люди, які спершу купили кролика для свого хлопчика, проте, коли в них народилася друга дитина, вирішили віддати його нам, – розповідає методист центру Валентина КУЗЬМІНСЬКА. – Це дуже миле створіння. Щойно гуртківці бачать Пушка, вони відразу в нього закохуються. Пушок – надзвичайно ручна тварина. Він обожнює сидіти на руках, любить, щоби його пестили та розчісували довге хутро. У нас навіть є спеціальна щітка для вуханя. Улюблена їжа Пушка – морква, а ще йому подобаєтсья листя кульбаби, тож діти часто ходять садом та вищипують листя для нього. На зиму ми заносимо Пушка до приміщення, бо, незважаючи на густе хутро, надворі йому було би холодно.
До речі, коштує кролик породи ангора від 100 до 150 гривень. Якщо зважити на те, скільки втіхи він приносить усім довкола, це зовсім не багато.
