Чернівчанка Інеса Катишева зі звичайного твердого пластиліну за два дні може виліпити композицію із декількох витончених фігурок. А старі клаптики одягу в її руках перетворюються на м’які іграшки та оригінальних ляльок-маріонеток. Таємниці своєї художньої творчості майстриня передає дітям у власному дизайнерському гуртку."Зі смужок кольорового паперу виходить оригінальна картина"
– Інесо, де ви навчилися творити такі вироби?
– Мені завжди хотілося творити власними руками. Однак у мене диплом інженера електронної техніки. Я працювала на заводі "Електронмаш". Попри роботу на заводі весь вільний час присвячувала художньому хобі. Ще в школі освоїла майже всі види в’язання. Ми з подругами збиратися на Панській вулиці, щоби показати створені речі та прикраси. Багато років поспіль у спеціальних журналах знаходжу цікаві види художньої творчості. Освоюю нові техніки і… просто даю волю власній фантазії. Ось випадково у газеті знайшла вид рукоділля, яке називається "квілінг". Беру смужки із кольорового паперу, закручую їх, викладаю різними формами на картон і виходить оригінальна картина.
– Звідки берете ідеї для робіт?
– Інколи бачу звичайний малюнок, який мені сподобався, і втілюю його у фігурку з пластиліну. Також фотографую цікаві епізоди, щоби потім перетворити їх на художній виріб. Часто використовую у роботах персонажів казок. Цей рік є роком Свині, тому я вирішила зробити пластилінову композицію з поросятками. Взяла звичайний твердий гриб, який росте на дереві, спилила його, пофарбувала та полакувала. Вийшла дуже оригінальна підставка для пластилінових фігурок. До речі, використовую звичайну фарбу "Колор" для малювання стін. Баночка коштує приблизно п’ять гривень. Ця фарба не вигорає, а також вона яскравіша за дорогу гуаш. Також беру ідеї на фестивалях, де існує гарна традиція: майстри обмінюються роботами.
– У колекціях робіт ваших учнів є вироби з паперу…
– Це називається пап’є-маше. Великим паперовим зайцем, якого виготовили дві сестрички, захоплювалися на виставках. Ми взяли повітряну кулю у формі зайця і нанесли на неї сім шарів паперу. Потім кульку витягнули, але форма вже залишилася. Ця праця вимагає уваги та терпіння. У роботі можна використати і звичайну лампочку, обліпити її папером чи пластиліном і отримати статуетку тварини.
– У вас гарні ляльки та іграшки. Невже їх виготовили з підручних матеріалів?
– Іграшки шию з полотна, а наповнюю їх поролоном. Коли під руками опиняються маленькі клаптики тканини, зодягаю ляльку в такий одяг! Хочу розмістити ляльок у рамці – вийде незвична об’ємна "картина".
– Ваші картини викладено кольоровими зернятками…– Це звичайні пшоно, рис чи локшина у вигляді листочків. Такий метод називається "зернівка". Я фарбую зернятка у різні кольори. Ось гляньте – це зелений рис, а це блакитне пшоно. Також роблю картини із сухого опалого листя, яке рву на маленькі шматочки. Потім кладу їх на липкий картон, де намальовані контури картини. Викладаю картини і сухими пелюстками троянд. Можна пофарбувати шкірки від апельсинів, бананів і вийде незвична настінна ікебана. А з тирси я роблю тісто, з якого можна… ліпити. Беру тирсу, яка залишається після шліфування, додаю до неї сіль екстра, клей для шпалер, усе розвожу і виходить потрібна суміш. Цю техніку я придумала сама і відпрацьовувала п’ять років.
"Навчитися малювати може кожна людина"
– Інесо, чому ви вирішили вчити дітей?
– Все просто – діти також вчать мене. Дитяче захоплення, фантазія не можуть не надихати! Мої учні роблять гарні роботи. Свій гурток я назвала "Школою маленьких майстрів". Маю три групи – у кожній по 16 дітей, віком від 5-6 років. Після трьох років навчання дитина отримує
диплом. Я учням завжди кажу, що навчитися малювати може кожна людина. Головне – переступити поріг страху і сказати собі : "Я можу!" Щоби зробити художній виріб, треба мати любов і велике терпіння. Не можна під час праці сваритися з кимось. У роботи треба вкладати тільки добрі помисли.
– Який вид творчості подобається дітям?
– Діти дуже люблять ліпити. Це не просто звичайне ліплення – воно сприяє всебічному розвитку. Задіяна і фантазія, і рецептори на кінчиках пальців. А коли працюють рецептори – краще розвивається організм. Діти із задоволенням виготовляють казкових персонажів чи домашніх улюбленців. Ми ліпимо зі звичайного дешевого пластиліну, а дорогим м’яким пластиліном розмальовуємо вироби, неначе наносимо прикраси
– А я зараз займаюся вітражними фарбами, – підтримує розмову восьмирічна учениця Оленка, яка малює неймовірної краси комашок – сонечок. – Я взяла чорну фарбу і зробила контури, а розмалювала їх спеціальними фарбами. Ще зроблю квіточку. Нещодавно ліпила порося, але найбільше люблю макраме. У школі всі дівчата просять мене зробити браслети.
– Діти приходять для того, щоб отримати задоволення, – продовжує Інеса Анатоліївна. – А двоє дітей вступили до художньої школи без іспитів – просто показали свої роботи. На конкурсах інколи їх просять продати роботи, але вони відмовляються. Кажуть, що свою працю хочеться подарувати бабусі чи друзям на день народження.
– А ви продаєте свої роботи?
– Мої роботи є у всьому світі. До мене приїжджають люди з Ізраїлю, Америки, Канади. Одна релігійна громада Ізраїлю проводила фестиваль і замовила виготовлення спеціальної емблеми. Також мене часто запрошують на виставки. Нещодавно була на фестивалі народно-прикладного мистецтва "Карпатський вернісаж". Отримала звання "Найкраща майстриня-порадниця".
