Мандрівне життя артиста – це величезне досягнення
– Алло, як ти потрапила у світ циркового мистецтва?
– В дитинстві я була настільки непосидючою, що батьки не мали спокою, і тому записали мене на навчання до артистичної студії "Капітошка". Керівник студії Євген Айзіков жартував, що мені потрібно не в цирк, а відразу на четвертий курс університету, бо у спілкуванні була надто серйозною. Ще дитиною я запам’ятала ці слова назавжди. У студію все ж таки мене записали, і я почала відкривати світ артистів. Саме Євген Павлович дарував натхнення, боровся зі мною за мої ж успіхи і відкрив дорогу до циркового життя.
– В якому віці розпочалися твої тренування?
– У п’ять років я розпочала свої гімнастичні заняття. За два тижні тренувань мені вдалося зробити подвійну складку, коли голова опиняється між нахиленими уперед ногами. Інколи виникало бажання усе покинути, але щойно припинила тренування, як зрозуміла – гімнастика вже є моїм життям, без виступів я не зможу.
– З’явився азарт підкорювати нові гімнастичні трюки?
– Саме так. На кожному етапі почала виконувати нові елементи. Відповідно, з’явилися більші навантаження та спеціальні розминки. Тренуюся не лише у вільний час, але й вдома. Значне навантаження відчутне під час самих виступів. Нещодавно вступила до Київського циркового коледжу, філія якого знаходиться у Коломиї.
– Мрієш спробувати себе в нових амплуа?
– Хочу навчатися повітряної гімнастики – це трюки на трапеції та кільцях. Нині я часто виступаю на спеціальному п’єдесталі із програмою "Каучук".
– Чому у твоїх виступах звучить повільна музика?
– У гімнастиці не варто поспішати. Кожен виступ має характер, який залежить від мелодії. Виступаю під інструментальну музику. Важливо правильно підібрати образ. Ідеї костюмів придумує уся сім’я. Допомагають навіть бабуся із дідусем. Щодо макіяжу, люблю чорними тінями виділити очі, бо це завжди одухотворює образ артиста.
– Ти гастролювала всеукраїнськими турне. Життя на колесах виснажує?
– Мандрівне життя артиста – це для мене досягнення. Коли подобається циркове мистецтво, ним хочеться займатися скрізь. Їздила із цирком-шапіто "Балаган" східною Україною. У Чернівецькій області виступаю на громадських святкуваннях, численних корпоративних вечірках. Цього літа гастролювала у Львівській області із цирком "Зірковий". Зрозуміла, що із цирком я побачу набагато більше, ніж фінансист, що отримує високу заробітну плату і перебуває в одному приміщенні.
"Люди, які говорять про гроші,
не помічають краси виступів"
– Артист прагне не лише щось подарувати глядачеві, а й отримати у відповідь…
– Для мене важливо почути оплески і помітити захоплення на обличчях. Буває, під час корпоративних вечірок люди настільки зайняті бізнесом, розмовами про гроші, що навіть не помічають виступу. Артист тільки тоді зможе розкритися, коли відчує взаємність.
– Яким має бути цирк, де ти прагнеш виступати?
– Цирк – це, передусім, можливість спілкування з артистами, близькими мені за характером. Для мене не обов’язково бути власницею цирку, краще знаходитися із такими, як і я. Мої знайомі зауважують, що я займаюся не серйозною справою, бо цирк – це не економіка і не юридична справа. Але там, де є осуд, знаходиться і підтримка. Пригадую, як мені не вдалося вступити до одного із циркових вищих навчальних закладів Києва. Відчувала, що руйнується моя мрія. Поряд був дідусь і підтримував мене, ніби відчував – все на краще. Минув час, і я усвідомила, що там артисти борються винятково за свою індивідуальність. Я відмовилася змагатися за таке мистецтво. Досвід практичних виступів розкрив мені успіх професійних колективів – це дружба і підтримка.
– Хто тобі порекомендував виступи із голубами?
– Це була моя ідея. На ринку, що на вулиці Зеленій, я придбала двох голубів породи "павич" і назвала їх Масяня та Мачо. Їхнє забарвлення білосніжне, а великі пухнасті хвостики – чорні. Глядачі навіть інколи запитують, чи не фарбувала я птахів.
– Вчила їх самостійно?
Так, щодня потрібно спілкуватися із птахами . Вони звикли до людей, а тому із задоволенням відпочивають на простягнутих руках глядачів. Коли виходжу на вулицю, вони навіть і не думають втікати від мене. Голуби відчувають мене так само, як і артисти у справжньому цирку розуміють одне одного.
