"Смерічка" народилася у Вижниці, де працював тоді її засновник Левко Дутковський. Колектив він набирав здебільшого зі студентів місцевого училища прикладного мистецтва. Це був один із перших у Радянському Союзі гуртів, який виконував нову музику в стилі біг-бит, з використанням електронних музичних інструментів. Починали з репертуару переважно запозиченого, але під час першого "офіційного" виступу виконали справжній ексклюзив – пісню Дутковського "Сніжинки падають". Це відбулося рівно опівночі, коли настав новий, 1967 рік. Уже на той час гурт зажив слави прогресивного та модного, і "на танці" до Вижниці приїжджали навіть із обласного центру.
Успіх "Сніжинок" був навіть більшим, ніж могли очікувати музиканти та їхній керівник. Після виконання пісні зал Вижницького будинку культури вибухнув оплесками. Молодь захоплено аплодувала і вимагала виконати пісню "на біс". До речі, на той момент у колективу ще не було назви. Ідея назвати його "Смерічкою" виникла у Левка Дутковського тієї ж щасливої новорічної ночі. Як розповідав потім Левко Тарасович, він подивився на ялинку в залі і згадав, як вона називається по-карпатському.
Саме з тієї ночі почалася найвидатніша сторінка в історії української естради, пов’язана з іменами Володимира Івасюка, Назарія Яремчука, Василя Зінкевича. Всі вони незабаром приєдналися до колективу.