132-гу річницю з дня заснування відзначив Чернівецький національний університет імені Ю. Федьковича 10 жовтня. У Палаці "Академічний" відбулося урочисте зібрання та мистецьке дійство. А в інтерв’ю "МБ" ректор ЧНУ Степан Мельничук розповів про проблеми та перспективи найбільшого вищого навчального закладу регіону.
Добрі науковці йдуть працювати у комерційні фірми
– Які нагальні проблеми вирішує сьогодні університет?
– В університеті навчається близько 20 тисяч студентів, працюють три тисячі працівників, з яких понад тисяча – викладачі. Є багато корпусів, "життєві сили" яких за останні 20 років не підтримувалися. А проблема студентства – перехід на болонський процес. Через це зростає навантаження на викладачів – багато роботи із опитуванням студентів, обліком балів тощо. Зростання ж навантаження на студентів не таке страшне, бо вони швидко пристосовуються до нововведень. Тепер студентам не вдається жити так, як співається у пісні: "Від сесії до сесії живуть студенти весело". Тепер треба вчитися і між сесіями.
– Чи не можна якось удосконалити болонський процес?
– За болонським процесом працюють лише перші-треті курси. Хочемо внести технічні елементи у цю систему, аби вона запрацювала оперативніше. По-друге, ми намагаємося відстежувати якість навчання. Після літньої сесії провели у вересні контрольну роботу, після чого порівняли результати останньої із оцінками у заліковках. Зараз затіяли "самоакредитацію". Відстежуємо підготовку фахівців, аби знати, чи є їх достатня кількість для підготовки бакалаврів і спеціалістів.
– Чи є вже результати "самоакредитації", які спеціальності найкраще підготовлені?
– Ми розпочали цю справу минулого тижня і взяли на це місяць. Нам ще досить багато потрібно кандидатів і докторів наук на факультеті іноземних мов. Цей факультет динамічно розвивається, там багато молодих викладачів, але не було вченої ради із захисту дисертацій. Ради були тільки в Києві, Донецьку, Дніпропетровську, Одесі, а туди не завжди була можливість поїхати. Тому рік тому ми створили вчену раду для філологічного та факультету іноземних мов. Це виправило ситуацію, але нам ще потрібно 70 кандидатів наук. Кадрово добре забезпечені історичний факультет, фізичний, біологічний, тому що тут і раніше були ради із захисту кандидатських і докторських дисертацій.
– А яка ситуація на престижних факультетах – юридичному, економічному?
– На юридичному та економічному факультетах – інша проблема. Підготується добрий кандидат наук і "втікає" до Києва, бо там йому пропонують кращі умови роботи. Так ми "позбулися" кількох докторів наук на юридичному факультеті. Наприклад, завідувач кафедри Микола Якимчук став проректором в Академії прокуратури України.
– Як розвивається факультет інформаційних технологій?
– Проблема на факультеті комп’ютерних наук така – ринок праці комп’ютерників сьогодні дуже великий, фірми платять фахівцям непогану зарплату. Тому люди йдуть туди працювати. Ми, на жаль, такої зарплати платити не можемо. Тому тільки ентузіасти, які люблять науку і викладацьку роботу, залишаються в університеті.
Гроші на ремонт однією рукою дають, а іншою – забирають
– Як вирішуєте питання ремонту корпусів?
– Рік тому розпочали перекривати дахи шостого корпусу та церкви Трьох Святителів. У сумі роботи на двох об’єктах було виконано на 80%. Потім настало
перше січня, і невикористані гроші від нас забрали. Гроші ми не використали тому, що розпочали роботи у листопаді, бо спочатку треба було привезти черепицю з Австрії. Черепиця кольорова, обов’язково мали бути усі кольори, бо якщо одного кольору немає – не можливо розпочинати роботи. Білий колір нас затримав на кілька тижнів, тому роботи почали так пізно. З великими потугами, зокрема губернатор Володимир Куліш допоміг, вдалося домогтися фінансування на цей рік. Гроші, щоправда, виділили на п’ятий корпус. Згідно з проектно-кошторисною документацією, потрібно вісім з половиною мільйонів гривень, а виділили – два з половиною. Ми вирішили, що не будемо розпочинати ремонт п’ятого корпусу, доки не завершимо шостий. Але це не так просто – "перекинути" кошти з одного об’єкта на інший. Минулого тижня Володимир Іванович був на прийомі у міністра будівництва і підписав документи, які дозволяють перекинути ці кошти. Документи підписано, але доки вийде міністерський наказ, потрібен деякий час. До нового року ремонт шостого корпусу повинні завершити, інакше гроші знову заберуть.
– Чи є зрушення в питанні включення центрального корпусу до спадщини ЮНЕСКО?
– Зараз працюємо над тим, аби включити Резиденцію до спадщини ЮНЕСКО. Взяли зобов’язання: за рік підготувати всі необхідні документи. Крім того, маємо ще такі поточні проблеми, як система опалення. Застарілі
котли економічно не вигідні, потребують багато газу, і коефіцієнт їх корисної дії малий. Хочемо поміняти котли у всіх котельнях, а їх є у нас досить багато. У Резиденції – одна, у першому корпусі – друга, у дев’ятому корпусі – третя, у ботсаду – четверта, на військовій кафедрі – п’ята, у музеї – шоста і так далі. Котли поміняли. Єдине місце, де університет бере тепло від міських мереж, – гуртожитки. Заміна котлів відбувається на ті кошти, які університет заробляє, надаючи освітні послуги. Ще два котли нам подарувала фірма "Фокстрот".
Гуртожитські кімнати, де були склади, зробили житловими
– У гуртожитках покращуватимуться умови?
– Створити нормальні умови у гуртожитках означає збільшити кількість квадратних метрів на душу населення. Зробити це важко, бо душ багато, а площі ті самі. Каналізація, системи водопостачання і кухні – старі. Їх треба міняти. Але це величезні кошти. Не можемо стільки заробити, щоби гуртожитки довести до ладу. Будувати нові тим паче нам не під силу. Єдине, що нам вдалося зробити, – за останні два-три роки збільшити кількість ліжок на 300 місць. Ми взяли в оренду три поверхи у політехнічного технікуму. Також наші гуртожитські кімнати, які раніше були складами, зробили житловими. Раніше студенти жили на квартирах, а тепер квартплата зросла, і вони хочуть мешкати у гуртожитках, де місячна плата становить 35 гривень.
– Яким ви були студентом?
– Молодість була бурхлива. Ми ходили в кіно, на танці, їздили у Казахстан у студентських будівельних загонах, але вчилися. У нашій кімнаті теперішнього першого гуртожитку жили п’ятеро осіб. З тієї кімнати вийшли двоє докторів і троє кандидатів наук. У нас на сесії на всіх була одна-дві "четвірки". Улюбленим місцем відпочинку були гори. Щойно випадала нагода – втікали туди.

З ІСТОРІЇ

- Чернівецький національний університет засновано
четвертого жовтня 1875 року указом імператора Австро-Угорщини Франца Йосифа у складі теологічного, філософського та юридичного факультетів. Першим ректором став відомий учений і громадський діяч Костянтин Томащук. Тут викладали і вели дослідницьку роботу вчені світового рівня: економіст Й. Шумпетер, юрист Г. Гросс, історик Р. Кайндль, славіст
О. Калужняцький, україніст С. Смаль-Стоцький, композитор і письменник С. Воробкевич та інші.
- Після розпаду Австро-Угорської імперії 1918 року і прилучення Північної Буковини до Румунії університет до 1940 року вважався румунським вищим навчальним закладом.
- 1940-го університет реорганізовано у державний вищий навчальний заклад з українською мовою навчання.
- 1989 року Чернівецькому університетові присвоєно ім’я визначного українського письменника Буковини Юрія Федьковича.
- У жовтні 1999 року Чернівецький університет прийнято почесним членом Міжнародної організації університетів "Рhi Beta Delta" (СШA).
Указом Президента України від 11 вересня 2000 року Чернівецькому державному університету імені Юрія
Федьковича надано статус національного.

ДОВІДКА

- В університеті функціонує 15 факультетів: фізичний, інженерно-технічний, прикладної математики, комп’ютерних наук, хімічний, біологічний, філологічний, іноземних мов, історії, політології та міжнародних відносин, географічний, економічний, педагогічний, юридичний, філософсько-теологічний, образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва.
- На 84-х кафедрах навчаються майже 20 тисяч студентів, здійснюється підготовка фахівців із 69-ти спеціальностей.
- Навчально-наукову роботу забезпечують 1100 викладачів, у тому числі 100 докторів наук, професорів, близько 500 кандидатів наук, доцентів.
- Діє вісім спеціалізованих наукових рад із захисту кандидатських і докторських дисертацій.
- При університеті діє науково-дослідний Центр Буковинознавства, який підтримує зв’язки з науковими і культурними осередками діаспори.
- web-сайт: www.chnu.cv.ua.