Вісімнадцятеро діток при живих і здорових мамах стали сиротами минулого року в Чернівцях. Такі дані надали юристи з пологових будинків міста, які оформляють документи про відмову жінок від своїх новонароджених дітей. Щоправда, мали намір покинути дітей 22 мами, але четверо після розмов з психологом поїхали додому зі своїми малюками.
За словами психологів, головні причини відмови жінок від своїх немовлят – важке матеріальне становище, відсутність житла і самотність. Часто від молодої мами відвертаються рідні й близькі – батьки, бабусі, сестри.
Самотній матері, від якої відмовилися рідні, у нас йти фактично нікуди. Досі в області є лише одна кімната – в "Обласному центрі соціально-психологічної допомоги" на Білоруській, 22, де мама з новонародженим може прожити три місяці за рахунок держави.
Щоправда, як запевнили у відділі у справах сім’ї та молоді ОДА, днями ухвалене рішення про облаштування приміщення на вулиці Луковецькій, 2/4, під будинок матері і дитини. Тут мами з новонародженими зможуть жити три роки з державною підтримкою.
"Нехай сама мастить собі голову"
Від немовляти відмовляється не так жінка, котра народила, а фактично вся її родина, кажуть фахівці. Бо юрист, перш ніж оформити документи про відмову, повідомляє про це рідних молодої матері. І лише раз за декілька останніх років дитину забрав родич – дядько малюка.
Володимир ПІСТРЮГА, провідний юристконсульт міського пологового будинку №1:
– Коли жінка, яка народила дитину, заявляє, що відмовляється від неї, ми обов’язково повідомляємо її родичів. Їдемо за адресою, яку називає жінка, як правило, в райони, буває і в інші області. Розмовляємо з батьками, сестрами, іншими родичами, переконуємо їх, щоби забрали дитину. Але марно. Навіть від матері породіллі можна почути: "Це її дитина, нехай сама мастить собі голову". Хоча буває, що через місяці і навіть роки мами приходять за своїми дітьми. Так, нещодавно до нас звернулася мама, яка народила дитину 18 років тому і відмовилася від неї. Однак ми не маємо права розголошувати таємницю, хто, ймовірно, всиновив її дитину, тож вона нічого не дізналася.
Михайло РУДІН, юрист пологового будинку №2:
– Найчастіше відмовляються від дітей молоді жінки – 18-21 років, у яких була небажана вагітність, а про це ніхто з рідних не знав. Вони просять не повідомляти близьким про народження маляти. Але, навіть дізнавшись про нову людину у родині, родичі не поспішають опікуватися нею. Тому виходить, що від дитини відмовляється не лише мама, а й вся її родина. З 14-ти дітей, яких матері залишили в нашому пологовому будинку за останні півтора року, одна дитина померла, бо народилася дуже кволою, а одну забрав дядько породіллі. Решта 12 залишилися покинутими.
Я не один рік оформляю документи про відмову від дитини і досі моторошно. А спочатку взагалі ночами не спав.
"Таких мам ми
не засуджуємо"
Дмитро МАНЧУЛЕНКО, головний лікар пологового будинку №1:
– Зазвичай все відбувається за схемою – жінка приходить, інколи без документів, до пологового будинку. Народжує, а потім заявляє, що відмовляється від дитини. Як правило, вона й на руки не бере маля і годувати грудьми відмовляється. Але ми не засуджуємо таких мам. Адже ніхто не знає, що ж насправді спонукало її до такого вчинку.
Альберт КУРІЦИН, головний лікар міського пологового будинку №2:
– Жінки, які покидають дітей, не стоять у нас на обліку. Найчастіше вони приїжджають з районів, народжують і заявляють, що хочуть відмовитися від дитини. Впродовж кількох днів, доки породілля перебуває у пологовому будинку, соціальний працівник з нею працює. Ми зі свого боку просимо, щоби бодай приклала дитину до грудей, можливо, материнські почуття прокинуться. Але, на жаль, більшість таких жінок непохитні.

Алла Гончарова-Чагор,
ПСИХОЛОГ, ЩО ПРАЦЮЄ
З МАТЕРЯМИ, ЯКІ ВІДМОВЛЯЮТЬСЯ ВІД ДИТИНИ:

Рішення про відмову від своєї дитини не виникає у жінки спонтанно, вона виношує його під час вагітності. У більшості випадків до цього спонукають соціальне середовище, сімейні та моральні традиції, фінансова скрута. Жінок, які твердо вирішили покинути дитину, навіть фінансова допомога держави – 8,5 тисячі гривень – не може "переконати" забрати своє маля.
З-поміж багатьох причин, є декілька основних:

- Погане матеріальне забезпечення, жінкам ніде жити. Вони вважають, що не можуть відповідати ще за одну людину, адже вони самі без грошей та даху над головою. Державна допомога для них – не аргумент. Вони кажуть: "За гроші, які я отримаю, можу дещо купити дитині. А як же я? Немає роботи, чоловіка, родичів, які би могли допомогти. З дитиною на руках на роботу не влаштуюся. То за що жити далі?". Така категорія жінок у нашій державі абсолютно не захищена.
- Юні дівчата, часто з сільських населених пунктів, приховують свою вагітність, доки це можливо. Потім приїжджають до міста, наймаються на роботу, народжують, покидають дитину і повертаються додому. Бо соромно бути матір’ю-одиначкою, а сім’ї – соромно мати доньку, яка народила без шлюбу. Така в нас мораль. Але сором та страх, що люди осудять, виявляються сильнішими.
- У нашому суспільстві переважає думка, що відповідати за небажану вагітність повинна лише дівчина. Чоловіки бояться відповідальності, а коли йдеться про народження дитини, й поготів. Тож жінка опиняється на самоті з проблемою.
- Покидають дітей дівчата з неблагополучних сімей, сироти. Жінці, яка ніколи не знала, що таке батьківська любов, доброта, співчуття, важко виявити їх до новонародженого.
- Часто відмовляються від дітей з вадами. В нашому суспільстві соромно мати неповноцінну, хвору дитину. Це стосується і заможніх сімей.
- Рідше трапляються випадки, коли в сім’ї вже є діти. І ще одна дитина – просто зайвий клопіт.

до теми
За словами Ольги СВІТЛОЇ, заступника директора Чернівецького міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, за п’ять місяців нинішнього року в місті народили дітей дев’ятеро сиріт, які не мають житла. Але від дітей вони не відмовилися. Деякі з них проживають з дитиною в гуртожитках закладів, де навчаються. Їх не виселяють з гуртожитків і після того, коли вони отримають освіту. Хоча згодом вони можуть опинитися на вулиці. Є надія, що невдовзі запрацює чернівецький будинок матері і дитини, де такі жінки зможуть перебувати хоча би певний час.

Статистика
Покинутих дітей меншає
2004 року відмовилися від своїх дітей 22 жінки, 2005-го – 16, 2006-го – 18.
За 5 місяців 2007 року залишилося сиротами за живих батьків двоє дітей.
Раніше більше жінок відмовлялися від дітей. Зараз картина дещо змінилася, бо з’явилася фінансова користь від народження дитини. Багато мам, як правило, з нижчого соціального прошарку, намагаються використати пільги, які надає держава, щоби розв’язати власні проблеми за рахунок дітей. Але такі діти часто позбавлені батьківської любові, належного догляду.