На конкурсі мистецьких робіт, який відбувся в Румунії, переможні місця посіли чернівчанки із Арт-студії художнього музею. Інна Садко отримала гран-прі в категорії "Графіка", а Людмила Нікорич – третє місце в категорії "Живопис"."Хаос міста – найкраща тема для митця"
Людмила на конкурс відправила стилізований пейзаж. Це "простенька" робота невеликого розміру. Цікаво, що художниця малює переважно великі картини, та й пейзажі в неї зустрічаються рідко. "Малюю краєвид, коли хочу відпочити від продуманих тем", – зізнається Людмила. Роботи Людмили були в містах Франції, Данії… Свої творіння поки що мисткиня не продавала, зате залишала в подарунок друзям.
Художниця досить самокритична. На виставки обирає лише кращі роботи, які можуть "зачепити" людину. Буває, щось почне творити, але залишає майже готову роботу. Доки олія на картині не висохла, Людмила зверху починає писати нову тему. А натхнення несподівано приходить від, здавалося б, простих речей.
– Інколи я заплющую очі і бачу перед собою наступну тему картини, – розповідає Людмила. – Зазвичай надихають звичайні перехожі. Цікаві мотиви ховаються у найбільш несподіваних речах. Ідею можна знайти і в розкиданих коробках від сміття. Хаос міста – неперевершена тема для великої живописної роботи. Хаос надихає, ти береш у руки пензель і… даєш волю фантазії. На жаль, часу не вистачає. Велику картину могла б зробити за тиждень, якби не відволікалася на буденні справи. Але через роботу на творчість залишається дві-три години ввечері. Та робота моя також креативна – працюю художнім директором в рекламній компанії. Загалом моя творчість виявляється і в дизайні власної кімнати. Так, стіни я покрила шпалерами із мішковини.
"На природі малюю етюд, а перехожі просять його продати"
Інна Садко відправила на виставку графіку "Дуалізм юності". Робота викликала фурор. Інна створила не одну картину, а цілий триптих. Її графіка складається з двох малих і двох великих частин.
– Моя робота про те, як людина бореться сама із собою, – розповіла Інна. – На малюнку можна побачити, як з голови людини розквітає каштан – це різні думки особистості, вона сама. Поряд зображено стрілу, яка потрапила в яблуко – це символ того, що людина знайшла ідею. Намалювала і дівчину, навколо якої є різні обличчя, маски, руки – це зайве в її оточенні. Завершує мій триптих графіка, де над хлопцем навис образ тіні. Тінь – це символ непотрібних бажань, коли хочеш одне, а потрібним виявляється зовсім інше.
Робота Інни залишилася у фонді міжнародної виставки. Організатори переконані, що вона приверне увагу не одного відвідувача. А саму Інну запам’ятали, як професіонала та філософа.
– Справжня графіка – це глибокий смисл та наповнення, – переконана Інна. Ідеї для своїх робіт художниця, окрім власної фантазії, знаходить у книгах. Найбільше натхнення їй подарувала "Лісова пісня" Лесі Українки.
Роботи Інни побували в багатьох країнах: Франції, Румунії, Данії, Індії… Її творчість запам’ятали ще з конкурсу "Нові імена", організованого Фондом культури України. Шанувальники творчості Інни хочуть мати її роботи у себе вдома.
– Коли я на природі творю етюди, люди відразу просять продати картину, – з усмішкою каже Інна. – Це надихає творити ще…
