Тут вміщено чималу добірку матеріалів, присвячених 150-річчю від дня народження Івана Франка. Зокрема, вміщено статті Василя Глаголюка про уроки Великого Каменяра у сучасному житті України, Євгена Скрипника – про зв’язки його спадщини із народнопісенною творчістю, Сергія Добржанського – про вплив українського генія на буковинське товариство "Руська бесіда". Світлана Тодорюк повертає нам ще одне ім’я, не надто часто вживане сьогодні, письменника Дмитра Макогона, батька видатного прозаїка Ірини Вільде, сторіччя від дня народження якої відзначатимемо цьогоріч у травні.
Літературні розділи представлені поезіями лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка Василя Герасим’юка із нової книги "Папороть", а також есе про нього Василя Рябого "Нерв, що біжить краєм Карпат", Олександра Вертіля та переспівним пергаментом із японської "Ночі Каматі" Рубоко Шо Богдана Стельмаха, новелами Олександра Довбуша, протопрозою Миколи Васильчика. У рубриці "Незабутні" журнал публікує фрагменти книги-мандрівки "Степовий Сварог" Мирослава Лазарука про прекрасні зустрічі з геніальним українським письменником, режисером і актором Миколою Вінграновським. На обкладинці часопису – репродукції живописних полотен художника Ігоря Юр’єва та есе про нього журналістки Олени Чайки.
Політологічний розділ зосереджує увагу читачів на статтях Наталії Ротар та Василя Марчука, які розкривають суть адміністративно-територіальної реформи у постпомаранчевій Україні та специфіку трансформаційних процесів у країнах пострадянського простору. Часопис закінчує публікацію щоденника-хроніки "Війна" Івана Бажанського, яку розшукав, зібрав, упорядкував і написав до неї передмову Олександр Огуй.
Історичний розділ відкривається дослідженням Сергія Пивоварова "Археологічні старожитності Чернівців та його околиць", приуроченим 600-літтю столиці Буковинського краю. Олег Суровцев присвятив свою розвідку тому, як реалізовувалася антисемітська політика румунської влади в роки Другої світової війни на Буковині. Знайде читач також статті на релігієзнавчі теми Михайла Чучка та Богдана Боднарюка, етнографічні – Антонія Мойсея.
Широко і ґрунтовно висвітлюються питання літературознавства, мовознавства, де виступають зі статтями Богдан Мельничук – про Дмитра Загула, Лідія Ковалець – про Юрія Федьковича, Галина Загайська– про Андрія Содомору, Валентин Мальцев – про Левка Боровиковського та Ольга Бурдега-Меленчук – про Сергія Єфремова. Нові книги Василя Місевича, Володимира Вознюка, Віри Китайгородської, Петра Рихла рецензують Віталій Колодій, Василь Рябий, Валерія Богуславська, Василь Костик.
Про українсько-чеську конференцію Йозефа Главки у Чернівцях розповідає Ярослав Панек.
Попри всі організаційні та фінансові негаразди, незначну кількість передплатників на 2007 рік "Буковинський журнал" прагне в новому році прийти до читачів оновленим, сучаснішим, гострішим, більше уваги зосереджуючи на тих проблемах, котрі хвилюють суспільство нині. (Мирослав Данищук)