Головний лікар Кострижівської лікарні Заставнівського району Оксана Решетняк й досі здригається від стуку в кабінет, очікуючи, що голова селища знову прийшов кулаками з’ясовувати стосунки. Тим паче, що той після інциденту й справді заходив, але не до лікарні, а додому до лікаря. "Сказав: "Вийди, хочу з тобою говорити!" Я відмовилася, бо стільки часу минуло, а Володимир Ярославович не те, що не вибачився за свої хуліганські дії, а ще й погрожував", – каже Оксана Андріївна.
"Фельдшер прийшов до мене весь у крові"
– Сталося це 23 січня ввечері, приблизно о 20.30, – продовжує лікарка. – Я була вдома, мешкаю навпроти лікарні, й робила виписки з історії хвороб. Зателефонувала на роботу. Там тоді чергував фельдшер Василь Сиротюк. Запитала його, як минає чергування. Василь Петрович відповів, що все добре, мовляв, не переживайте. Але через декілька хвилин після цього задзвонив телефон. "Знаєте, є проблеми, хочу з вами переговорити," – чую голос Сиротюка. "Добре, – кажу, – заходь". Але коли Василь Петрович зайшов на подвір’я, я вжахнулася – він весь був у крові: обличчя, халат. За ним біг наш голова Володимир Ярославович Старко. Фельдшер каже: "Ходіть, будете мене зашивати". Одне слово, ми пішли до лікарні і разом з іншим фельдшером, Леонідом Аксьоновим, почали надавати потерпілому медичну допомогу. У нього була дуже розсічена брова над лівим оком. Доки йшли до лікарні, голова весь час намагався вдарити Сиротюка, кричав, чому це той чіпляється до жінки, яка належить йому. Я, як могла, розбороняла, радила обом розбиратися зі своїми коханками на тверезу голову вранці на полі. Однак це не подіяло на селищного голову. Більше того, він перегородив нам своєю "Волгою" дорогу, коли везли додому фельдшера Аксьонова. Володимир Ярославович не заспокоювався, казав, що вб’є Василя Петровича. Хоча всі в Кострижівці знають нашого фельдшера як порядного сім’янина і класного спеціаліста, який двадцять років віддав медицині. Тому така агресія голови дуже мене здивувала. А голова тим часом то зникав кудись з приміщення, то знову з’являвся. Так, у котельні він пошкодив замок, на третьому поверсі лікарні виламав вхідні двері, а в терапевтичному відділенні перекинув стола з документами й вазонами. Такі набіги тривали не одну годину.
Скарги від медиків і пацієнтів є в МВС, Генпрокуратурі і СБУ
– Я зателефонувала до міліції на 02, але не додзвонилася. Тоді зателефонувала до головного лікаря району Василя Липки, продовжує О. Решетняк. – Лише почала йому розповідати, що сталося, як до кабінету знову увірвався Старко з ревом і перекошеним обличчям. Я закричала з переляку. А потім приїхала міліція, мабуть, Василь Михайлович викликав. Однак замість того, щоби заспокоїти голову, вони сказали, що це, мовляв, ваші проблеми. Я не витримала і кажу: "Ви хочете, щоби був труп, тоді чиї будуть проблеми?" У мене був такий нервовий стрес, що лягла в палату для отримання заспокійливої системи. Міліціонери кликали мене на другий поверх, хотіли ще щось говорити, але я не пішла. У хворих тоді вони жодних пояснень не взяли, аж наступного дня приїхали подивитися, що наробив у лікарні Старко. Я вже 58 годин була на ногах, ніяк не могла заспокоїтися, та й за хворими треба доглядати. А вранці 24 січня, під час перезмінки, знову зателефонував голова й теж погрожував розправою Сиротюку й мені, зауважте, вже будучи тверезим. Того злощасного вечора, до речі, він привіз до лікарні й ту жінку, при всіх допитувався, чи вона його "не зраджує". Можливо, цей конфлікт так би й залишився без реакції, якби колектив та хворі не звернулися до голови облради та депутатів облради Івана Ковалюка та Василя Мельника. Відповідні звернення є в МВС, Генпрокуратурі та СБУ.
Хвора зі страху впала
– До лікарні мене поклали у понеділок, – згадує пенсіонерка Анастасія Сунько.– Наступного дня після ліків я не могла заснути, довго ходила коридором. Якийсь чоловік порадив мені піти набрати горнятко води й випити, мовляв, після цього заснете. Було це приблизно опівночі. Коли я порівнялася з вхідними дверима на нашому третьому поверсі, а на другому розташована поліклініка, посеред нічної тиші зі страшним гуркотом впали двері, скло розлетілося навсібіч, і я побачила здоровенного чолов’ягу, який кричав і лаявся. З ординаторської вибіг з перев’язаним оком фельдшер і зі страху не знав, куди заховатися. "Біжи в палату, до людей, вони не дадуть тебе бити", – кричу до нього. Він так і зробив. А я зі страху впала і впустила те горнятко з водою. Хворі повставали, зчинився переполох, і невідомий нападник кудись пішов. Я не знала тоді, що це кострижівський голова, бо не місцева, з Хрещатика. А потім цей чоловік знову повернувся, взяв за барки Оксану Андріївну і так тряс, що вона кричала не своїм голосом. З переляку не могла підвестися з крісла і медсестра. А дебошир перекинув стола, гримав дверима. А потім якась жінка, кажуть, нібито вчителька, підмела скло й просила у нас води. Лікарка лежала під системою і просила хворих, щоби не розходилися, бо приїде міліція і треба буде давати пояснення. Чекали до третьої години ночі.
Слова Анастасії Степанівни підтвердила й інша хвора, теж пенсіонерка Степанія Добош, мешканка Кострижівки. Зрештою, свідками цього нападу було майже двадцять хворих.
Ми хотіли вислухати і винуватця цієї події, однак у селищній раді нам відповіли, що голова перебуває у відпустці. Ніхто не підняв слухавки і вдома у Володимира Ярославовича. Також не відповідав і його мобільний телефон. Хоча кострижівчани розповідали, що того дня бачили Старка в селищі. Якщо ж голова таки матиме добру волю, редакція готова вислухати і його думку щодо цього прикрого випадку.
– Я мав розмову з Володимиром Ярославовичем, запитував його, навіщо він так повівся у лікарні, на що він відповів: "Це трохи так, а трохи й не так", – розповідає голова Заставнівської райради Сергій Капіцький. – Нині компетентні органи здійснюють перевірку цього факту, але в будь-якому разі такий вчинок є обурливим і негідним народного обранця.
Як повідомила прес-служба прокуратури області, стосовно селищного голови Кострижівки Володимира Старка порушено кримінальну справу за статтею 296, ч.1 (хуліганство) Кримінального Кодексу України.