"Приводом для перекладу "Бійцівського клубу" стало замовлення видавництва "Фоліо". До цього я перекладав окремі розповіді Паланіка і викладав їх на своєму блозі, де вони, схоже, їх побачили – і зв’язалися зі мною", – сказав Стронговський.
За словами поета, переклад зайняв у нього два з половиною місяці з перервами і дався просто, оскільки у Паланіка особлива стилістика – він любить рубані фрази з чіткими значеннями. "Для деяких слів не було українських відповідників – і доводилося вигадувати свої", – поділився перекладач. До речі, він вже взявся за наступний переклад за замовленням "Фоліо", який, можливо, вийде раніше за російський. Але про яку книгу йдеться, поки що не повідомляється, – передає "ЛІГА".
"До "Бійцівського клубу" увійшло багато реальних історій. Книга дозволила зберегти найбільш дикі роки мого життя. Але я ніколи не був Тайлером Дерденом. Коли я обдурював кого-небудь, напивався і потрапляв у халепу, говорив людям, що мене звуть Нік. Так звали мого покійного українського дідуся. Після цього, коли хтось дзвонив мені і просив покликати до телефону Ніка, я відповідав, що Нік переїхав до іншого міста. Хто б не питав Ніка, я б не хотів впускати їх в своє звичайне життя", – сказав Чак Паланік в одному з інтерв’ю.
Чак Паланік – американський письменник українського походження. Народився 1962 року. Його перший роман "Невидимі монстри" був відхилений видавництвом. Розгніваний цим Паланік писав "Бійцівський клуб" як великий "Fuck You" видавцям, але замість того, щоб образитися, ті надрукували роман, що приніс авторові світову популярність, багато в чому завдяки фільму, що вийшов незабаром: однойменна картина, знята 1999 року Девідом Пінчером, стала феноменом поп-культури.
