Влітку, як ніколи, хочеться виглядати привабливим. Особливо – за декілька тижнів до відпустки, коли вже придбані нові купальники та шорти, а ось стегна (ноги, живіт тощо) виглядають не найкраще.
Кореспондентка "МБ" вирішила дізнатися, чи є Чернівцях тренажерні зали, де можна недорого і швидко відкоригувати фігуру, скинути зайві кілограми, а якщо пощастить – ще й накачати біцепси.
Поряд із тренажерами – Сталін і Ленін
на повний зріст
З’ясувалося, що не все так просто. Перша проблема, з якою я зіткнулася, – це пошук фітнес-клубів.
Прямую до першого залу, який трапився. Дорогою розпитую перехожих, де неподалік можна позайматися на тренажерах. Але чи то чернівчани такі неспортивні, чи справді з фітнес-клубами проблема, лише один чоловік вказав на невеличкий підвал на одній із центральних вулиць. Спускаюся у підвал, налякано переступаючи через купи будівельного сміття. Скидається на те, що тут затіяли ремонт фасаду.
Уже при вході зустрічаю накачаного тренера, який запрошує роздивитися клуб, доки він розмовляє надворі. У невеличкому залі, забитому тренажерами та портретами Сталіна і Леніна (на повний зріст!), займається декілька хлопців з рельєфними м’язами. Вони одразу запрошують мене приєднатися, мовляв, недорого (4 гривні за одне заняття, абонемент на 12 занять – 40 гривень). Плюс – корисно. Коли я стурбовано поцікавилася, хто подбає про моє здоров’я на цих химерних тренажерах (я ж далеко не спортсменка), мої співрозмовники негайно "заспокоїли": "У разі нещасного випадку … штучне дихання зробимо". Та це, як і їхні відкрито-нахабні погляди, аж ніяк не надало мені впевненості. Швидше навпаки – злякало, то ж я вирушила на пошуки кращого клубу.
За місяць не стають Сідні Кроуфорд
Подруга порадила мені недешевий, але серйозний чернівецький фітнес-центр. Заходжу – й млію від приємного контрасту з попереднім "клубом". Тут зовсім інша ситуація.
Навколо – засмаглі хлопці та дівчата з гарними фігурами. Вношу до каси 19 гривень. До послуг, як мені пояснили, входить і сауна, тому заняття після обіду коштують дорожче. До 15.00 можна позайматися усього за 15 гривень.
Заходжу з тренером до величезної кімнати. Наставник делікатно робить зауваження (не втрачати ж клієнта!), що в такому одязі займатися не можна (хоча я й була у спортивних штанах). Пояснює, що одяг повинен бути легким, на ногах – кросівки.
– Це – надзвичайно важка справа, а не розваги, – попередив тренер. Та вже через 10 хвилин я особисто в цьому переконалася, ставши на бігову доріжку. "І це лише початок", – подумала, з неприхованою заздрістю розглядаючи відвідувачів центру, які з легкістю виконують складні вправи. Та інструктор виявився людиною доброю, бо, дивлячись, як я пітнію, не забував час від часу хвалити мене, щоби я не впала духом від поблажливо-співчутливих поглядів відвідувачів.
Після доріжки на мене чекали вправи на поперек та спину. Тренер не відходив ні на хвилинку, тактовно вказуючи на недоліки. Виявляється, головна мета занять – не схуднути, а відкоригувати фігуру, хоча, звичайно, з втратою енергії втрачаються і зайві калорії. А ось чого справді не треба робити, за словами спеціаліста, то це – голодувати. Але не бажано їсти перед тренуваннями (2 –3 год.).
Мені вже почало подобатися займатися. Наснаги додавали і вродливі хлопці з величезними біцепсами, які один за одним пропливали повз. "Цікаво, – подумала я, кокетливо підіймаючи ноги на 90 градусів, – їм подобаються лише дівчата з біцепсами?"
На кожному тренажері я займалася тричі, під час пауз – відпочивала. Як мені пояснили, не слід працювати "до втрати пульсу", щоби наступного дня не міг підвестися з ліжка, а поступово та наполегливо звикати до навантажень.
Хлопців
у фітнес-клубах –
хоч греблю гати
Спостерігаю за відвідувачами. Дівчат мало, а ось хлопців – хоч греблю гати. Є і старші чоловіки, лише сам вигляд яких вселяє страх. Мій наставник пояснює, що краще приходити сюди або вранці, або в обід, коли мало людей, і можна займатися без комплексів. Та й чому тут комплексувати? Всі починали спочатку. Тренер завжди поряд, контролює кожен рух, тактовно вказуючи на недоліки.
Мої заняття підходять до завершення, про що свідчить біль у спині та животі. Мінімум для початківців (вправи для ніг, спини і пресу) я виконала. Обіцяю тренеру прийти ще раз і вирушаю у душ, обладнаний за останніми новинками техніки. Тут навіть є гель та фен для волосся! При виході знайомлюся зі стрункою дівчиною, яка розповідає, що уже давно займається, хоча і з перервами.
– За гігієну ти не хвилюйся – у душі чисто, – заспокоїла вона мене. – Звичайно, "шльопки" треба мати. А загалом – це найкращий зал у місті. Тут займаються солідні люди.
Я згадую слова жінки, яка зустріла мене, коли я вперше прийшла сюди : "Займатися у цьому центрі – це не по підвалах бігати, де ні умов нормальних, ні душу немає. Після таких "фітнес-клубів" люди повертаються до нас". А тут і душ, і сауна, і…ціна відповідна: до 15.00 – 15 грн (абонемент на місяць –150), з 15.00 – 19 грн (абонемент, відповідно – 190 грн ).
Щоправда, одна біда: до відпустки перетворитися на Сінді Кроуфорд не вдасться. Як пояснили фахівці, перші результати регулярних занять стануть помітними лише за 2-3 місяці. Але нічого – прийти першого вересня на заняття і здивувати усіх новою фігурою – також непогано.
