З кожним роком дедалі більше молоді виїжджає за кордон з мріями заробити грошей, знайти свою багату половинку або "знайти себе". Про те, як живеться українцям у чужій державі, розповіла колишня студентка Тетяна, яка нещодавно приїхала з Англії. Для того, щоби легально виїхати до Англії, недостатньо мати дані про місце майбутньої роботи та житло, слід також дочекатися з-за кордону дозволу на роботу, який в Англії видає Home-office (установа, що займається працевлаштуванням емігрантів). Віза дійсна один рік. Для того, щоби продовжити її, потрібно повернутися додому не менш ніж на два місяці. Тільки пропрацювавши в Англії легально сім років, можна подавати документи для оформлення постійного місця проживання.

Народ добрий, але з вузьким кругозором

Тетяна розповідає, що разом з іншими іноземцями вона жила в будинку для обслуговуючого персоналу. Цей будинок розташовувався біля готелю, де вони працювали. Тут мешкали різні люди: болгари, росіяни, поляки, корейці, африканці, японці. Щоправда, останні приїжджали не для того, щоби заробити грошей, а просто вивчити мову та подивитися країну. Щодо заробітчан, то їхній робочий день може тривати 12 годин. Англійці, за словами дівчини, народ хоча й добрий, та з досить вузьким кругозором. Вони просто дивувалися, коли почули, що українка може підтримувати розмову на різні теми та знає кілька мов! Ще одна характерна для них риса – це лінь. Не люблять англійці напружуватися та робити те, що може зробити хтось інший. Та є одна риса в менталітеті цього народу, що різко відрізняє його від нашого, – це ввічливість. Перехожі на вулиці всім посміхаються, а у магазинах діє правило: "Клієнт завжди правий". Англійці також свято підтримують культ сім’ї. Обід з рідними в ресторані, сімейна вечеря біля каміну, прогулянки у вихідні – без цього важко уявити традиційну англійську родину. Одружуються ж вони досить пізно. Тридцятип’ятилітні пані ще розважаються з бой-френдами, не поспішаючи ставати під вінець.

Кросівки

з діловим костюмом – це зручно

Тамтешні сери та леді зовсім не переймаються своїм зовнішнім виглядом. У них є набагато важливіші справи. Отож нічого дивного у тому, що Лондоном прогулюються у костюмі з краваткою та кросівках чи приходять на свій випускний вечір у вечірній сукні і знову ж таки у кросівках, немає. Для цього народу головне, щоби було зручно. Як розповідає Таня, власниця готелю, де вони працюють, може ходити в одному і тому самому одязі кілька днів, не переймаючись, чи естетично вона виглядає. Одяг переважно купують на розпродажах, де можна придбати річ вдесятеро дешевше.

На моє запитання, чи важко нашим за кордоном, я почула, що все залежить від людини: "Якщо психологічно людина налаштована на таке життя, до того ж, якщо їй подобається те, що вона робить, то нічого важкого немає. Навпаки, досить цікаво".