
Чернівецькі "хрущовки" відрізняються від тих найперших. Адже район проспекту Незалежності почав забудовуватися у 60-х роках, тож наші "хрущовки" молодші. Крім того, перші квартали масових серій у великих містах СРСР зводилися з панелей, а всі чернівецькі – із цегли.
– Своє завдання вони виконали, бо дали можливість переселити людей з бараків у власні квартири, – переконаний начальник обласного управління капітального будівництва Володимир ВЕРИГА.– До того ж цегляні будинки виявилися досить міцними. Я сам бачив, що більшість з них витримали потужний землетрус у Вірменії у 80-х роках.
Загалом у Чернівецькій області налічується 399 "хрущовок" (понад 11 тисяч квартир), з яких 106 – в обласному центрі. Головні ознаки таких квартир – малогабаритність, крихітні кухні і коридори, висота помешкань лише 2,2 метра.
– Стверджувати, що їм 50 років і термін експлуатації завершився, неправильно, – пояснив директор Чернівецької філії НДІ "Проектреконструкція" Петро ШЕВЧУК. – Потребують заміни інженерні мережі, насамперед електропроводка, а самі будинки можуть простояти ще років 50-70.
Якщо в Києві їх розпочинають реконструювати, то в Чернівцях наразі майбутнє "хрущовок" невідоме.
– Наш науково-дослідний інститут ще в 1999 році розробив "Регіональну програму реконструкції житлових будинків перших масових серій в Чернівцях та області на 2000-2012 роки", яку було схвалено облдержадміністрацією, – розповів Петро Шевчук. – Але жодного кроку до її реалізації зроблено не було. Зокрема, програма передбачає розширення площі квартир за рахунок прибудови своєрідних "етажерок" біля кухонь, добудову мансард, встановлення автономного опалення та інше.
На реалізацію програми реконструкції в області на 12 років потрібно понад 270 мільйонів гривень, левову частку яких мав би виділити держбюджет. Поки що жодній чернівецькій "хрущовці" капремонт не світить, однак попит на старі малогабаритні квартири, але в надійних цегляних будинках, не зменшується. Ціна однокімнатної "хрущовки" вже сягає 30 тисяч доларів.