У суботу Чернівцям, які вперше згадуються у писемних джерелах у жовтні 1408 року, виповниться 597 років. З історії міста ми уявляємо, якими Чернівці були колись. Якими вони є зараз, ми знаємо. Але що очікує місто у майбутньому і якими будуть Чернівці, наприклад, через 20 років? Ми вирішили запитати про це у міського голови Миколи Федорука та чернівчан.У місті буде від 250 до 300 тисяч мешканців
– Миколо Трохимовичу, якою буде економіка міста через 20 років? Чернівці будуть туристичним, торговим чи промисловим центром?
– Це буде гармонійне поєднання торгового і промислового центру з пріоритетом розвитку туристичної галузі.
– Чи з’являться якісь нові підприємства?
– З’являться. Але вони не будуть традиційними підприємствами у нашому розумінні – на зразок "Гравітону", "Кварцу". Навіть сьогоднішні приклади свідчать про те, що ефективних виробничих результатів можна досягати незалежно від розмірів площі того чи іншого підприємства та кількості працюючих. Візьмемо, приміром, ту ж "Розму".
– Скільки на той час буде у місті мешканців?
– Від 250 до 300 тисяч. Значна частина городян буде жити у заміській зоні. У місті залишаться жити ті, хто не зможе дозволити собі придбати та утримувати заміський котедж. У нас затверджено Генеральний план розвитку міста на 20 років, в якому передбачено винесення деяких підприємств за межі історичного центру. Для прикладу, району, де зараз розташований деревообробний комбінат (вул. Севастопольська-Донбасівська) планується повернути його історичне призначення – центру відпочинку. Тут планується побудувати пляж, аквапарк та інші розважально-оздоровчі комплекси.
– Чи зможуть громадяни отримати житло, хоча б ті, які зараз перебувають на черзі?
– Гадаю, у разі зміни підходів до житлового будівництва, коли пріоритет буде надаватися зведенню житла за рахунок іпотечного кредитування та власних коштів людей, а держава, міська влада будуть дбати лише про забезпечення житлом соціально незахищених верств, проблема забезпечення житлом перестане існувати. А завдання влади ми вбачаємо в тому, щоби було створено можливості для такого будівництва із залученням коштів людей і здійснення реставрації старого житлового фонду на нових принципах, коли залишається незмінним лише фасад будинку, а вся внутрішня його начинка буде сучасною. Я бачив таке у Відні. Вже зараз будинки потрібно реставрувати, не втручаючись в архітектурний ансамбль.
Найшвидше розвиватимуться Роша, Садгора
та околиці
– Чи увійде на той час місто до спадщини ЮНЕСКО і що від того отримає?
– Крім головного болю, нічого. Але ми розглядаємо вступ Чернівців до спадщини ЮНЕСКО як можливість ще і ще раз зберегти те, що нам дісталося від попередників. Перебування в ЮНЕСКО вимагає більше клопоту і фінансових витрат. Ми ж розуміємо це як тривалий процес, який дасть можливість краще зберігати те, що нам дісталося, і залучати туристів. І вже сьогодні треба це використовувати, розбудовувати інфраструктуру, розвивати аеропорт, будувати і облаштовувати готелі, особливо у старій частині міста. Сьогодні розкішний класний готель може бути на 10-20 номерів. І такі приклади в місті вже є. Зокрема, нещодавно відкритий готель "Кайзер" підтверджує, що це правильний напрямок. Якщо в центрі буде кілька десятків таких готелів, то багато дуже відомих людей не відмовляться відвідати Чернівці.
– Які райони, на вашу думку, насамперед будуть розвиватися?
– У місті будуть найшвидше розвиватися декілька районів – Роша, Садгора, тобто околиці. Саме там будуть найкращі райони для проживання. А центр міста буде пішохідним. Люди будуть ходити пішки або пересуватимуться на велосипедах чи в каретах. Навіть хочемо зробити, щоби тролейбуси оминали центр міста.
Шанс усім митися гарячою водою є
– Скільки тоді буде в місті транспорту і чи впорядкують його рух?
– Сподіваємося, транспорт тоді буде вже екологічно чистим. Деякі вулиці в центрі буде розширено, зокрема Червоноармійську. Розвинуться і периферійні, другорядні вулиці, що також має розвантажити стару частину міста. Поблизу центру облаштують паркінги, і ті люди, які тут живуть, будуть знати, що вони можуть доїхати тільки до цього паркінгу, а далі їх обслуговуватимуть, наприклад, муніципальні електрокари.
– Чи будуть чернівчани через 20 років культурнішими і чи ставитимуться бережливо до комунального майна?
– Це питання, яке найбільше болить. Гадаю, треба було ще вчора починати вчити культури співжиття, культури акуратності. Це найболючіша сьогодні проблема. Навіть не дороги. Це важливе питання – прищепити знання традицій, історії, культури міста і дотримання принципів акуратності.
– Чи зможуть нарешті усі мешканці митися гарячою водою, користуватися каналізацією, водопроводом?
– Гадаю, через 15 років у всьому місті буде каналізація. Це сьогодні є стратегічною програмою розбудови Чернівців. Планується також збудувати ще один водозабір "Прутський", де можна брати для потреб міста воду більш чисту і з меншими затратами. Буде також поєднано централізоване постачання тепла і гарячої води з індивідуальним. Найближчий рік-два буде розроблено таку програму. Ми вже розробили програми газифікації і каналізування міста, тепер на часі програми тепло- і енергопостачання Чернівців. Зараз робота триває, але робиться це на рівні латання дірок та інтуїції керівників цих служб. А підходити до цього потрібно з планово-економічного погляду.
Мером буде нинішній студент чи учень
– Хто, на вашу думку, буде тоді мером і що би ви хотіли йому побажати ?
– Це буде людина, яка сьогодні ще є учнем чи студентом. Але вона дуже любитиме Чернівці і знатиме історію міста, його культуру, традиції і міське господарство. Хоча, гадаю, тоді міське господарство не так цікавитиме чернівчан, і міського голову не будуть питати, чому десь тече покрівля, а десь яма на дорозі. Люди будуть самі розуміти, що це в першу чергу залежить від них самих і певних служб, фірм, які надають ці послуги.
Місто поверне собі славу малого Парижа
Віталій Лиска, архітектор:
Сподіваюся, за 20 років наше місто досягне європейського рівня. Чернівці – унікальне місто. Це я можу сказати як фахівець і як людина, котра багато бачила. Насамперед треба зберігати стару частину. Будувати можна і в центрі, але не треба протиставляти нове старому. Гадаю, за 20 років буде розуміння того, як має виглядати центр європейського міста – з освітленими вітринами без ролетів, збереженими фасадами будинків.
Багатоповерхівки навряд чи матимуть у Чернівцях велике поширення, вже нині складається тенденція до дво-, триповерхової забудови. Буде реконструйовано "хрущовки", інші спальні райони набудуть більш завершеного вигляду зі скверами, тротуарами, велосипедними доріжками та всією необхідною інфраструктурою. Чимало чернівчан переселиться за межі міста в райони особняків.
Ще одне важливе завдання, яке треба вирішити найближчими роками, – очищення міста від бруду і болота. Це зробити неважко, хоча й необхідна чимала робота з виховання людей. Загалом було б добре, щоби правою рукою мера став архітектор, який міг би впливати на прийняття рішень у всіх змінах, що відбуваються в місті.
Пріоритетною галуззю в Чернівцях має стати туризм, а Прут слід перетворити на зону відпочинку”.
Сергій Пивоваров, директор Буковинського центру археологічних досліджень при ЧНУ ім. Ю. Федьковича:
За 20 років Чернівці розростуться, збільшиться кількість населення, ближні села стануть передміською зоною. Сподіваюся, буде збудовано велику об’їзну дорогу навколо всього міста. Як археолог я знаю, що на цьому місці Чернівці виникли не випадково. Тут завжди було перехрестя важливих торгових зв’язків і міжнародних комунікацій, це сприятливо впливатиме і на подальший розвиток. Ця тенденція зберігатиметься і буде посилена після вступу України до європейських структур.
Було б добре, якби через 20 років нарешті з’явився музей археології Буковини”.
