Досить неординарний випадок стався у суботу в селі Байраки Герцаївського району. Місцева мешканка заявила правоохоронцям, що з цвинтаря викрали труну з тілом її покійного чоловіка. Вона стверджує, що чоловіка перепоховали в Банченському монастирі, оскільки він рідний брат настоятеля монастиря, який хоче, щоби брат лежав поряд з їхніми покійними батьками. Правоохоронці здійснюють перевірку за цією заявою та визначаються з правовим аспектом цієї справи.
Пані Емілія Жар розповідає: "Ще в п’ятницю на кладовищі була моя 12-річна донька, поставила там свічки. А у суботу зранку зателефонували з монастиря. Трубку взяла донька і їй сказали: "Ми дядю Ваню поховаємо тут в монастирі". Ми одразу ж побігли на кладовище. Могила була розкопана, і труна зникла. На снігу довкола було багато слідів.
– Ми зателефонували до міліції, – розповідає Емілія Жар. – приїхала слідчо-оперативна група. Донька після цього випадку два дні плакала. Як так? У дітей забрали батька. Отець Михайло сказав, що це його брат, і він хоче, щоби він лежав на кладовищі біля монастиря, поряд з їхніми батьками.
Ми прожили з чоловіком 24 роки. Останні п’ять років він хворів, мав групу інвалідності, помер через інфаркт 28 лютого 2004 року. Перед смертю нічого не казав щодо того, де його поховати. З отцем Михайлом у нас конфліктів не було, доки жив чоловік, а зараз хто ми для нього? Навіщо це все було так робити? І взагалі сім років не можна покійника перепоховати. Це гріх.
Його викопали, і з ями ще йшов запах, тіло ще не розклалося.
У нас троє дітей – два сини і донька. Вони хочуть, щоби батько був похований у нас в селі. Діти погрожують, що будуть стояти в Києві скільки треба, щоби потрапити на прийом до Ющенка.
Віталій, син покійного: "Це зробили або вночі, або з самого ранку в суботу. З монастиря зателефонували і сказали, що ховатимуть батька там. Ми поспішили на цвинтар, щоби не дати його перепоховати, але коли прибігли, то могила вже була розкопана.
Я хочу, щоби наш батько лежав тут. Я для цього буду робити все. Поїду навіть до Києва, якщо це питання неможливо розв’язати на місці. Сестра телефонувала до монастиря, просила повернути тата, а отець Михайло не хоче".
Дізнатися про мотиви такого вчинку від отця Михайла ми не змогли. У монастирі сказали, що він хворіє і нікого не приймає.
Місцеві жителі подейкують, що отець вчинив так, можливо, через обставини, які склалися вже після смерті брата.
Місцеві правоохоронці здійснюють перевірку за заявою Емілії Жар. Наразі рішення щодо правової відповідальності за це перепоховання ще не прийнято. Завдання перед ними стоїть нелегке, оскільки ніхто не пам’ятає чогось подібного.
