Культурно-історична пам’ятка – резиденція буковинських митрополитів, а нині приміщення університету – руйнується. Щоби підтримати архітектурну пам’ятку, керівництво університету звернулося до Кабінету Міністрів з проханням профінансувати ремонт даху резиденції. Останній раз дах перекривали ще за часів Радянського Союзу. Та якщо черепиця, покладена австрійцями, простояла сто років, її радянський аналог не дотягнув і тридцяти років. Про проблеми з реставруванням та ремонтними роботами приміщення університету ми розмовляємо з ректором Чернівецького національного університету Степаном Мельничуком.– Все руйнується, якщо його не підтримувати. За 15 років держава не виділила жодної копійки на ремонт цієї культурної пам’ятки. З університетських фондів виділяються певні кошти, але, порівняно з необхідною сумою для ремонту даху резиденції, яка становить п’ять мільйонів гривень, – це дріб’язок. Університет власними силами здійснює внутрішній ремонт у приміщенні резиденції, та виконати такі масштабні роботи, як ремонт даху, ми не в змозі.
Міняти черепицю частинами, гадаю, немає сенсу, за місяць-два може потекти й з іншого боку. Зараз найбільше протікає в шостому корпусі. Буду відвертим, під час танення снігу зі стелі капає навіть у моєму кабінеті.
– Чи існують фонди з підтримки цієї архітектурної пам’ятки?
– Два роки тому ми створили такий фонд підтримки. Але річ у тому, що з ним було більше тяганини, ніж користі. Щомісяця доводилося здавати купу паперів до податкової, де зазвичай були тільки нулі. Тепер нам довелося його закрити.
Інформаційно нас підтримують австрійці. Вони знайшли завод з виготовлення потрібної нам черепиці, вели переговори з їхнім керівництвом про надання знижок. Я був на цьому заводі, для них не має значення, якого кольору чи то форми нам потрібна черепиця. Проблема лише в коштах. На австрійську черепицю, за їхніми нормативними документами, гарантія 100 років, та керівництво заводу гарантує, що така черепиця служитиме і всі 130 років.
Більше того, австрійці намагалися збирати гроші на ремонт даху резиденції, та у зв’язку з трагедією в південно-східній Азії їм довелося перерахувати кошти туди.
– Чи буде виділено гроші на ремонт даху з державного
бюджету?
– З проханням виділити кошти на ремонт даху резиденції ми зверталися до Кабінету Міністрів. На той час прем’єр-міністр Юлія Тимошенко розписала доручення про розгляд цього питання з вимогою надання проектно-кошторисної документації. Коли у нас будуть усі необхідні документи, ми знову звернемося до Кабінету Міністрів.
Проблема в тому, що розробка проектно-кошторисної документації лише на ремонт даху коштує 300 тисяч гривень. Наразі ми зробили документи на п’ятий корпус. Чекаємо на приїзд експертів зі Львова, котрі розроблятимуть проектно-кошторисну документацію на шостий корпус та церкву. А ще в перспективі – виготовлення необхідної документації на четвертий корпус університету.
Ми робитимемо все, щоби довести цю справу до кінця. Це наш обов’язок перед всіма буковинцями.
Ремонт даху є першочерговою проблемою, але є й інші проблеми щодо утримання приміщення в належному стані, про це детальніше розповів проректор з навчально-організаційної роботи Чернівецького національного університету Іван Григоращук:
– Потребують реставрації цоколь та кам’яні елементи декору церкви та корпусів. Також вивітрюється розчин, який скріплює цеглу, та й сама цегла вже розсипається. Найбільшою ж проблемою для університету є відсутність надійних мереж трубопроводів. Крім того, ми не маємо самих схем пролягання трубопроводів. Ректор навіть був у віденському архіві, та, на жаль, віднайти необхідної проектної документації так і не вдалося.
Оскільки ми не маємо повної картини, як пролягають трубопроводи, доводиться шукати методом спроб, щоби ліквідовувати неполадки. Ось до прикладу, декілька років тому текла вода з-під фундаменту резиденції, центральний корпус практично роз’їхався. Ми не знали, де шукати причину. Виявилося, що в парку на території центрального корпусу університету коріння сосни вросло в труби так, що заважало відтоку води – довелося здійснювати ремонт дощової каналізації.
