Птицю – на м’ясо. Поки жива

Паніка через загрозу захворіти на курячий грип у місті посилилася. Часто можна почути: "Я більше не купую курятину, боюся". Наші кореспонденти вирішили з’ясувати на ринках міста та у селах, чи купують люди куряче м’ясо, який існує контроль за його ввезенням і продажем, як селяни убезпечують свійську птицю від хвороби.

На міських ринках домашніх курей, качок, індиків продають, як і раніше. Чернівецькі ветеринарні лікарі кажуть, що кожен продукт, зокрема й домашня птиця, проходить жорсткий контроль. "Ми знаємо походження кожної курки, яка потрапляє на прилавок ринку. Птиці, яку б завезли, немає, уся виросла на українських подвір’ях", – запевняють вони.

Курятину продають

і без документів

– Уся продукція, яка продається на ринках області, проходить контроль і має певний пакет супровідних документів, – розповідає Борис ТОДОРЮК, заступник начальника управління ветеринарної медицини у Чернівецькій області. – Тому всім, хто боїться купувати курятину, раджу вимагати у продавця документи про дозвіл на продаж. Нічого не купуйте на стихійних ринках. Нині вживаємо заходів, щоби вберегти людей від цієї хвороби. Однак небезпека існує.

– Зараз можна не боятися купувати курей на ринках, – каже Ірина СМОЛЯК, начальник управління ветеринарної медицини в місті Чернівцях. – Ми робимо усе, щоби з прилавків продавалася лише якісна та безпечна продукція. Навіть якщо через кордон просочиться контрабандне м’ясо, на ринок воно не потрапить. За якістю та безпекою продуктів стежать ветеринарно-санітарні лабораторії на ринках та відділ вірусології в обласній державній лікарні веретинарної медицини. У ній є необхідне обладнання, яке може визначити наявність будь-якого вірусу, зокрема й курячого грипу.

Однак на Калинівському ринку з чотирьох опитаних продавців м’яса птиці документи на продукцію показала лише одна жінка. Деякі продавці відповідали, що документи є, але не тут на ринку, а у власника. Ще одна жінка-продавець знизила плечима: "Які документи? Де ви бачили, щоби були документи на м’ясо з Польщі? Беріть стегенця, у Польщі курячого грипу немає". За словами продавців, вони продають м’ясо птиці з Новоселиці та Польщі. Пані, яка купувала індичу печінку у продавця, котра показала документи, каже, що бере продукти тут постійно. "Нині всього треба боятися, не лише курячого грипу", – сказала вона.

На "Нижньому" ринку курку середніх розмірів із синьою печаткою на стегні продають за 25-30 гривень. "Покупців не поменшало, – каже продавець. – Маю своїх клієнтів, вони й купують у мене курей. Якщо купуватимете, скину п’ять гривень". Однак неподалік, за межами ринку, рядочком стоять продавці, у яких переважно молочна продукція. В однієї – чимала індичка. Запитуємо: "Скільки коштує?" – "Шістдесят гривень", – відповідають. "А перевіряли?" – прискіпуємося. "Ні, дитинко. Це ж моя індичка, сама виростила. Цілковито здорова, ось поглянь на печінку – здоровісінька. Якщо не продам птаху – сама з’їм. Мені нічого боятися".

Водночас інкубаторська птиця подешевшала. Наприклад, курка "Ряба" на ринках і у деяких магазинах продається вже за 11 гривень за кілограм (тушка). Подешевшали й інші види курятини, зокрема, морожені стегенця продають по 11-12 гривень за кілограм. Однак ціна на курячі яйця зросла: домашні – до 4,3-4,5, інкубаторські – до 3,8 (на ринку), і 4 гривні за десяток (у магазині).

Селяни вирізають курей на тушонку

Наші кореспонденти відвідали Колінківці Хотинського району – село, де утримують чимало курей, і пересвідчилися, що люди стривожені через появу на кордонах України пташиного грипу.

– Наше село є одним з найбільших на Буковині, – розповідає сільський голова Михайло Постолатій. – Маємо дві тисячі дворів, і в кожному з них є якась живність, а курей нараховується 22 тисячі. Зрозуміло, люди переживають, адже пташиний грип поруч, і якщо він дійде, не дай Боже, до нас, то буде біда. Тому багато селян ріжуть птицю, а з м’яса роблять тушонки. У моєму підсобному господарстві теж є близько 60 курей, м’ясо половини з яких ми з дружиною вже закрутили в банки. Аналогічно діють й інші односельчани.

Як розповів Михайло Антонович, щосуботи у Колінківцях на ринок звозиться багато живності, зокрема курей. Ветеринарний огляд тут здійснюють четверо фахівців, які й розповідають людям про пташиний грип. Також профілактикою займаються ветлікарі-пенсіонери.

– Наші спеціалісти обслуговують приватні господарства, крім Колінківців, ще й Грозинців,

Бочківців, Шилівців, де нараховується понад 40 тисяч курей, і Санківців, – каже завідувач кущової ветдільниці Іван Малярчук. – Вже зроблено щеплення проти чуми, так званої хвороби Ньюкасла. Тісно співпрацюємо із сільськими головами, депутатами, які теж включилися у роз’яснювальну роботу щодо попередження пташиного грипу. Прохання до власників підсобних господарств одне – тільки-но вони побачать, що з птицею щось негаразд, повинні відразу ж звернутися до ветеринарної служби. На щастя, поки що немає жодних ознак будь-якої хвороби у курей. Хоча, щоправда, місяць тому в одному з господарств у Грозинцях отруїлося декілька курей – господиня придбала на базарі неякісний корм. Реагуємо ми на будь-які вияви різних захворювань оперативно, адже маємо у своєму розпорядженні спецмашину і необхідні препарати.

Заглянули ми і в одне з господарств. Господар, Микола Васильович, саме патрав зарізаних курей. Його дружина, Ольга Іванівна, стерилізувала банки:

– Частину курей ми вже впорали, ще з двадцять маємо, але і їх теж будемо консервувати. Виходимо з того, що якби епідемія поширилася й сюди, тоді доведеться знищувати всю птицю, і користі з цього не буде жодної, а так маємо готові тушонки. На нашій вулиці всі так роблять. Ріжемо не всіх курей, потрібно ще і яйця мати, але кип’ятимо їх не менше п’ятнадцяти хвилин.

Є в Колінківцях і чимало мисливців, зокрема, один з них, 83-річний Євген Лускалов, нині на полювання не ходить.

– Заборонили полювати на пернату дичину, і добре зробили, бо саме вона розносить епідемію. Крім цього, на щастя, наш найбільший став зариблений, і дикі качки прилітають сюди ввечері і вночі, а вранці їх нема. Навіть якби й хотів вполювати, то не втрапиш, бо водоймище дуже велике. Ну, а з курми ми собі раду даємо одну – всіх у банки!