Загинули у воді

Молодий хлопець втопився у Пруті в неділю. Знайшли його через три дні. 19-річний студент технікуму відпочивав на річці разом з компанією друзів і втопився фактично на їхніх очах.

Розташувалися вони на міському пляжі. Як розповіли згодом очевидці трагедії, хлопець раптом забіг у воду і поплив за течією у бік Калинівського ринку. Юнак заплив у частину річки, яка не пристосована для купання.

Друзі певний час бачили його голову і думали, що він переплив на інший берег. Щось недобре запідозрили через 40 хвилин, і побігли до рятувальної станції.

Як розповів начальник Чернівецької міської рятувальної станції Василь Маник, він особисто разом з водолазом та матросом почав шукати хлопця. Знайти його вдалося тільки на третю добу. Всі ці дні рідні та друзі приходили на станцію з надією, що тіло юнака знайдуть.

За словами Василя Маника, найчастіше нещасні випадки на воді трапляються тоді, коли людина не вміє плавати чи перебуває в стані алкогольного сп’яніння або купається там, де заборонено. Часто відпочивальники тонуть через те, що запливають у місця, непристосовані для купання.

За інформацією управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи обласної державної адміністрації, за останні 5 років в області втопилося 233 особи, з них 40 дітей. З початку цього року вже загинуло 13 осіб, у тому числі двоє дітей

В УМНС Чернівецької області стверджують, що випадків загибелі на воді було би менше, якби збільшити кількість рятувальних станцій. Минулого року рятувальники врятували життя 140 потопаючим. Зараз в області діє 5 рятувальних станцій. Три з них – у Чернівцях, і по одній – у Хотині та Новодністровську.

На Пруті, який тече через всю область, є лише одна рятувальна станція біля міського пляжу.

За словами Олександра Богомазова, заступника начальника міської рятувальної служби, наказом губернатора області від 28 березня 2005 року райдержадміністраціям було рекомендовано закріпити водні об’єкти за юридичними і фізичними особами, для того, щоб ці керівники виставили сезонні рятувальні пости. Однак поки що робота в окремих районах зводиться лише до відписок та пошуків можливих варіантів відмовок. Приміром, це стосується Хотинської та Сторожинецької райдержадміністрацій.

Є й ще одна проблема. Так, місячний заробіток рятувальника становить 280-300 гривень, тож охочих йти на цю роботу також небагато. Тому рятувальні станції на водних об’єктах укомплектовані лише на 63 відсотки. Більшість спорядження рятувальникам доводиться виготовляти власноручно. Коштів вистачає лише на виплату заробітної плати. Наприклад, апарат для водолаза коштує 11 тисяч гривень, а звичайний рятівний круг – від 90 до 180 гривень.