
Як і кожне з релігійних свят, П’ятдесятницю українці доповнили обрядами та звичаями, що залишилися з часів язичництва. Тож головна прикмета Зелених свят в українських, і, зокрема, буковинських селах – оздоблення домівки та господи гілками липи чи клена.
– У давнину вірили, що зелень оберігає господу від небажаних істот – русалок, – розповідає буковинський народознавець Авксентій Яківчук. – Коли все оздоблено зеленими гілочками – русалки прийдуть, погойдаються собі і з миром підуть своєю дорогою. Коли ж хтось забуде прикрасити житло зеленню, русалки накоять великої шкоди. А ще вірили, що до Зелених свят не можна ні купатися, ні ходити на самоті полями. Тому що в буйній зелені купаються польові мавки, а в річках справляють свій великдень русалки. Хлопців вони можуть затягти в глибинні води і вже ніколи не відпустити, а дівчат залоскотати до смерті.
Домівку прикрашали зеленню не лише зовні. Гілочки втикали поза образами, сволоками, у кожному куточку. Встеляли зеленню і долівку. Приносили до хати ряст, любисток, полин. Це все сповнювало помешкання п’янким ароматом, створювало унікальну атмосферу, що притаманна лише Зеленим святам.
У багатьох регіонах Зелені свята пов’язані з поминанням покійників. Могили також прикрашають зеленню і квітами.
Якихось унікальних страв до цього дня на Буковині не готували. Лише випікали пшеничні пироги, обгорнуті капустяним чи буряковим листям.