У четвер, 16 червня, сесія обласної ради задовольнила заяву голови облради Олександра Смотра про дострокове припинення повноважень за власним бажанням. За офіційною версією, озвученою самим О. Смотром, – у зв’язку з переходом на іншу роботу (нібито йому пропонують очолити обласне управління водного господарства). Однак ні обрати нового голову із трьох спроб (бо жоден з претендентів не набрав більшості голосів), ні розглянути важливі для області соціально-економічні питання депутати не зуміли. Попри очікуване облдержадміністрацією та групою депутатів облради обрання на місце Олександра Смотра його заступника Олександра Грушка, безболісного для комбінаторів кадрової ротації "кіна" не вийшло. Лише розпочалося обговорення питання, як на трибуну піднявся депутат від Заставнівщини Василь Мельник і повідомив, що зараз до зали зайде гідний кандидат на посаду голови – Теофіл Бауер. Через декілька хвилин у залі з’явився і сам пан посол. Дехто від "радості" позеленів, дехто бурхливо аплодував, а більшість сиділи з широко розплющеними очима і відкритими ротами. Бліцкриг панові послу таки вдався.
Теофіл Бауер: "Я – не Сталін, мабуть, часу не вистачило"
На посаду голови облради висунули двох претендентів: екс-губернатора Буковини, позапартійного Теофіла Бауера та колишнього начальника управління охорони здоров’я облдержадміністрації, а нині заступника голови облради, який до перемоги помаранчевої революції перебував у лавах СДПУ(О), Олександра Грушка.
Теофіл Бауер, який після звільнення з посади голови облдержадміністрації жодного разу не брав участі в роботі сесії облради, підтвердив, що до перемоги помаранчевої революції не мав бажання заходити до сесійної зали. А тепер йому приємно, що демократичні перетворення торкнулися і депутатського корпусу. Своє звільнення з посади губернатора він назвав політичним, яке впроваджувалося не по-людськи, з порушенням чинного законодавства. Він запевнив, що ніколи не буде в опозиції до влади і ніхто цього не дочекається. Т. Бауер нагадав про економічні успіху регіону перед його звільненням та те, що у день його відставки на казначейських рахунках залишилися нерозподіленими 3,5 мільйона гривень.
Далі частина депутатів почала згадувати Теофілу Бауеру його старі гріхи: фальсифікації виборів у 2002 році тощо. Депутат В. Соломко з Вижницького району звинуватив Теофіла Йозефовича в авторитаризмі. На що екс-губернатор в дипломатичному стилі зауважив, що у нього переважав авторитарний стиль, але за два роки відбулися позитивні зміни. Депутат від Кіцманського району пан Чифурко порівняв Т. Бауера зі Сталіним. На що колишній губернатор відпарирував, що порівняння з Йосифом Віссаріоновичем його тішить, однак до рівня Сталіна йому ще далеко, можливо, тому, що часу не вистачило. Теофіл Бауер запевнив, що 21 квітня під час візиту президента Ющенка до Бухареста інформував його про своє бажання повернутися працювати в Україну і зустрів розуміння. Він також пообіцяв, що одразу після обрання головою облради подасть заяву про відставку з посади посла, оскільки з Бухареста керувати радою в Чернівцях таки важко.
Доносили колись, доносять і тепер
Впевненість Теофіла Йозефовича не на жарт перелякала помаранчевих чиновників облдержадміністрації. Заступник голови облдержадміністрації Борис Баглей пішов виступати сам (щоправда, чомусь на цей виступ у депутатів не запитали згоди) і зачитав з трибуни донос Т. Бауера трирічної давнини ректорові Академії держуправління при Президентові України з клопотанням про звільнення Б. Баглея з викладацької роботи в цьому вузі через роботу на блок "Наша Україна" та Віктора Ющенка. Щоправда, після звинувачень Т. Бауера в контрреволюційності і доносах на революціонерів сам Борис Михайлович повідомив, що "інформував" міністра закордонних справ Б. Тарасюка про контрреволюціонера Т. Бауера. Мабуть, жодна революція не здатна викорінити у середовищі наших чиновників доноси. Він же зазначив, що відсутній на сесії облради губернатор М. Ткач просить депутатів добре подумати і вважає, що у разі обрання Т. Бауера головою облради конструктивної співпраці з ним не буде.
До промови кандидата Олександра Грушка, яка більше нагадувала коротку лекцію з теорії місцевого самоврядування, депутати не прислухалися, а навпаки, жваво гомоніли. Він заявив, що головним у роботі голови облради вбачає не силу, а професіоналізм та чесність. Олександр Грушко пообіцяв посилити контрольні функції облради, працювати над залученням до області інвестицій, створенням рентабельних комунальних підприємств з новими робочими місцями, домогтися використання місцевих ресурсів нафти і газу в інтересах громади.
У першому турі з 93 депутатів, які взяли участь в голосуванні, 36 підтримали Теофіла Бауера, 44 – Олександра Грушка, 10 проголосували проти обох кандидатів.
Під час повторної спроби до списку кандидатів на посаду голови облради приєднався депутат від Заставнівщини Іван Бурдейний, який при усіх владах пропрацював на різних посадах у виконавчих і представницьких органах більше, ніж Грушко і Бауер разом узяті.
За другої спроби Теофіла Бауера підтримали 32 депутати, Олександра Грушка – 44, Івана Бурдейного – 6. Проти всіх проголосували 9 депутатів, один бюлетень визнали недійсним.
Втретє до бюлетеня, згідно з регламентом обласної ради, внесли прізвища Т.Бауера і О.Грушка, які набрали під час другої спроби найбільшу кількість голосів. За Т.Бауера проголосували 27, О.Грушка – 49, проти всіх – 14, один бюлетень визнано недійсним.
За рішенням депутатів, пленарне засідання сесії вирішено перенести на четвер, 23 червня. Можливо, тоді, після відповідної обробки, депутати таки проголосують за "конструктивно налаштованого на співпрацю з облдержадміністрацією" О. Грушка.
Але повернення, хоча й поки що епізодичне, в регіональну політику Т. Бауера має добре попсувати післяреволюційний сон помаранчевих чиновників. У краї починається підготовка до місцевих і парламентських виборів. Тому керівникам облдержадміністрації залишається або "доповідати" у Київ на всіх, "хто не з нами", або переконати виборців, що вони працюють краще, ніж Т. Бауер, в чому поки що є певні сумніви. До того ж, ніхто з нинішньої облдержадміністрації не парився з Ющенком у сауні в Георгія Березовського у Сторожинецькому районі у 2000 році, як це робив Т. Бауер (аж зламав собі руку, сарака), не був єдиним губернатором України, який у 2001 році під час відставки уряду Ющенка підтримав його публічно і не мав тривалий час достатньо дружніх стосунків з тоді віце-прем’єром, а зараз главою уряду Юлією Тимошенко. Тому списати його з політичної шахівниці навряд чи вдасться. Політика на Майдані скінчилася, а під килимом – залишилася.
А заради об’єктивності варто додати, що будь-яка спроба розворушити "політичне болото" навіть з боку такої неоднозначної і суперечливої фігури, як Теофіл Бауер, є позитивною. Бо після цього усі "слуги народу", які живуть на гроші платників податків, починають виявляти підвищену активність і можуть навіть зробити щось корисне для суспільства.
