Восени минулого року на День міста народна артистка України Таїсія Повалій зі сцени на Соборній площі пообіцяла приїхати у її "місто кохання" знову. І обіцянку виконала. 25 червня у Літньому театрі шанувальники насолоджувалися "золотим голосом" України, а після концерту співачка, незважаючи на пізню годину, відповіла на запитання журналістів.
– Звідки берете сили давати прес-конференції після концертів?
– Для артиста найголовніше, коли у нього є концерти, публіка і зацікавленість у його творчості. Навіть не знаю, звідки сили беруться. А ось на свята чи вихідні, коли мусиш сидіти дома, сили покидають. Починаються істерики та депресії, тому що для артиста, який звик весь час бути в дорозі, сидіти вдома – жахливо. Отож сил у мене досить, і я б ще один концерт відспівала. 2001 року я за три дні відпрацювала у палаці "Україна" п’ять сольних концертів – по два концерти на день. Для мене це було задоволення, а Ігор через нерви схуд тоді на сім кілограмів.
– А що буде вам після концерту від Ігоря за те, що ви на сцені залицялися до чернівецьких чоловіків?
– Він заведе мене в номер і буде лупцювати усю ніч, – жартує Тая. – Я користуюся можливістю, що на концерті артистові дозволено багато. Бо в житті зі мною весь час ходить мій чоловік, тому всі приписані мені романи одразу можна викреслити. Цього ніколи не може статися – він ходить за мною з біноклем.
– Яка історія, пов’язана із Чернівцями, запам’яталася вам найбільше?
– 14 років тому я перемогла на сцені Літнього театру у конкурсі імені Володимира Івасюка. Чернівці допомогли нам з Ігорем покохати одне одного. З Чернівців ми поїхали одразу в Яремчу на зйомки. Ми милувалися природою, раділи з того, що я перемогла, і відтоді нам не хотілося розставатися. Ми їхали з Яремчі додому мікроавтобусом годин дев’ять, а здавалося, що так швидко минув той час. Ми і обіймалися там, і цілувалися, і той автобус був кращий, ніж "Мерседес".
– А з чернівецького автовокзалу ми їхали до Яремчі на старому-старому переповненому "Ікарусі", – пригадує чоловік і продюсер Ігор Ліхута. – Я три години простояв на одній нозі, як чапля, тому що другу ногу не було куди поставити. Але нам було добре, бо ми були удвох. Ще пригадую, як наступного дня після перемоги я прокинувся о шостій ранку, одягнув сорочку і капці, пройшов десь з кілометр вулицею Головною, купив полуницю, інші фрукти, квіти і приніс їх Таї до сніданку.
У Маямі випадково зустрілися
із Жаном Рено
– Вас добре знають на пострадянському просторі. Можливо, думаєте про Європу та "Євробачення?"
– Я вже переросла "Євробачення" в тому плані, що мені зараз не цікаво боротися за щось. Я хотіла поїхати на "Євробачення" 1994 року. У травні 1993 року після перемоги на конкурсі імені Володимира Івасюка і в липні після перемоги на "Слов’янському базарі" у Вітебську ми шукали можливість поїхати на "Євробачення". Тоді у мене був запал, бажання боротися і перемагати. Сьогодні у мене є бажання просто співати і зустрічатися зі своїми глядачами. А боротися – ні, не хочу нервуватися.
– Чи вплинули прикрощі з паспортами на настрій під час останніх гастролей Сполученими Штатами?
– Ні, тому що це все трапилося передостаннього дня. Я хочу подякувати консулу Росії і консулу України, що вони швиденько, за один день, зробили нам документи на повернення в Україну. Нам їх привезли до літака. Усі гастролі Америкою минули блискуче. На концертах було дуже багато росіян, українців і місцевих глядачів. Кричали і співали трішечки з акцентом.
– Найменшою в Америці була зала в Чикаго на 2 400 місць (для порівняння – Літній театр вміщує 1760 глядачів – ред.), – додає Ігор Ліхута. – Зала на 5 400 місць була в Атлантик-Сіті у казино "Тадж-Махал". Великі зали були в Маямі, Лос-Анджелесі. У Лос-Анджелесі я просто був у захваті від зали "Кодак", де відбуваються вручення "Оскара". Зала має 3,5 тисячі місць, а балкони висять гірляндами.
– З ким із відомих людей ви встигли познайомитися в Америці?
– Познайомитися не встигли, але коли були в Маямі, зустрілися із Жаном Рено. Їхали з друзями в магазин, зупинилися на світлофорі біля чорного "Феррарі"-кабріолету, за кермом якого сидів актор.
У Маямі зареєстровано найбільше смертей. Чому? Тому що люди, які мають багато грошей, при-
їжджають до Маямі, купують собі будинки і доживають віку, настільки там гарно. Там просто фантастично! Америка – дуже гарна країна, але не для нас із Таєю. Ми більше любимо Європу й Україну.
– Публіка на концерті у Чернівцях співала і танцювала зі мною із першої пісні, точно так само, як в Америці. У Чернівцях я відчула, що люди розкуті, сучасні, веселі і життєрадісні.
Тая вчила Баскова розмовляти українською
– Плануєте ще дуети з Миколою Басковим?
– 28 липня ми будемо брати участь в авторському вечорі Ігоря Крутого у рамках фестивалю "Нова хвиля" в Юрмалі. Ігор Якович запропонував заспівати Таї та Миколі Баскову досить таки несподіваний дует "Свадебные цветы". У нас є три дуети з Миколою українською мовою. Тая його вчила розмовляти українською. Три роки тому під час спільного концерту у Полтаві ми сиділи і розмовляли з керівництвом зали, а Микола пішов займатися з репетитором англійською мовою. Микола виходить, а Тая питає: "Ну що, Миколо, втомився?" А він ще добре української не знає: "Кто – я? Я мылся"
