Жоден буковинець не має права сказати, що він нічого не знає про австрійську кухню. Звісно ж, знає. Адже заправляє перші страви сметаною, ласує на кожне свято вафельним тортом і завиванцем, полюбляє з’їсти на друге плаский відбитий шмат м’яса, а гарнір приправити смаженою цибулею. Усе це – характерні риси австрійської кулінарії, залишені нам у спадщину від великої імперії. Втім, питання, хто що у кого запозичив – суперечливе. Здавалося би, Відень, будучи центром величезної монархії, впливав на всі підвладні собі землі. З іншого боку, австрійська кухня збагатилася типовими стравами народів Італії, Німеччини, Східної Європи та навіть свого вічного ворога – Туреччини. Так, вважається, що саме турецьке походження має знаменитий штрудель – завиванець із тонкого, як цигарковий папір, тіста.Імперія залишилася в історії, але свої давні кулінарні традиції австрійці не зраджують. Як і сто-двісті років тому, обов’язковими складовими обіду є рідка перша страва та величезний шніцель на друге. Залишаються непохитними і віденські традиції випічки – найкращої, найсмачнішої, найдухмянішої у світі.
Словничок
- Шніцель – тонка відбита чи рублена котлета з телятини.
- Штрудель – завиванець із тонкого тіста.
- Тарталетки – кошички зі здобного прісного тіста, які наповнюють салатами і паштетами.
- Оберс – вершки чи сметана, призначені для заправлення страви.
- Пішінгер – вафельний торт.
- Штризель – виріб із дріжджового тіста з родзинками, курагою, прянощами.
