Із настанням сезону дощів проблема садових доріжок стає особливо актуальною. Щоби прогулятися серед дерев після зливи, треба або взувати відповідне взуття, або ж подбати про водо- і брудовитривале покриття для доріжок. Воно буває двох видів – жорстке і м’яке. Сучасні варіанти жорсткого покриття:
Натуральний камінь
Монолітний бетон
Бетонна бруківка
Бетонна тротуарна плитка
Клінкерна цегла
Дерево
- Натуральний камінь – перевірене часом, екологічне та довговічне покриття. Одна з головних переваг – пластичність: камінь легко пристосовується до рельєфу.
- Монолітний бетон – найкраще покриття для тих доріжок, якими має проїжджати транспорт, наприклад, для під’їзду до гаража.
- Бетонна бруківка поступається за довговічністю натуральному каменю, але також досить міцна і пластична.
- Тротуарна плитка користується чималим попитом завдяки своїм декоративним перевагам, але за міцністю поступається бруківці.
- Клінкерна цегла – дороге і "шляхетне" покриття – надзвичайно гарне, насиченого червоного кольору. Виготовляється зі спеціально обпаленої глини.
- Дерево – досить доступний та простий у застосуванні матеріал. Викладені деревом доріжки виглядають дуже стильно, але не відзначаються довговічністю.
Варіанти м’якого покриття
Щебінь
Гравій
Галька
Мульча (шматочки кори, деревини, лушпиння горіхів тощо)
Пісок
М’які покриття, звісно, не такі довговічні та надійні, як жорсткі – їх треба постійно поновлювати, ретельно доглядати. Зате облаштування такої доріжки не потребує високої кваліфікації та багато часу.
Дещо про технології
Підготовка основи під жорстку доріжку – досить складний технологічний процес. Насамперед потрібно зняти грунт. Якщо передбачається рух транспорту – не менше ніж на 50 см, для пішохідних вистачить 15-20 см. Відтак дно ями утрамбовується, і закладається фундамент – бетонний або щебеневий. Перший, звісно, міцніший, але не варто надто захоплюватися монолітними конструкціями в саду, адже грунт – рухливий, і тому бетон часто тріскається. Наступний шар – піщано-цементна суміш, і вже на неї викладається саме покриття.
М’які покриття також не досить просто насипати. По-перше, їх викладають у кілька шарів, по-друге, кожен шар обов’язково трамбують. Найкраще – катком, але можна й спеціальними плитами. Крім того, м’які доріжки більше, ніж жорсткі, потребують бордюрів. Так вони не розсипаються і не заростають травою.
Чималої популярності набули нині комбіновані покриття. Гарно поєднуються, наприклад, дерево і пісок, навіюючи асоціації з тропічним пляжем. Але таке покриття годиться більше для теплого та сухого клімату.
