Рік тому знайомство з актором Сергієм Юшкевичем розпочалося заочно – зустрітися вдалося з матір’ю, яка розповіла про успіхи сина на московській сцені. А сьогодні Сергій – гість "МБ".Чернівці тепер – улюблене місто московських акторів
– Як вам Чернівці, де ви востаннє були чотири роки тому?
– Місто дуже змінилося – в кращий бік, звісно. Загалом Україна змінюється, хоча не все робиться так швидко після революції. Гадаю, варто зачекати, не поспішати. Знаєте, я під час революції був на гастролях із "Современником" у Києві. Той дух не можу забути. Коли я вийшов на сцену з помаранчевим волоссям на голові (адже грав рудого оповідача у "Бісах" Ф. Достоєвського – прим. авт.), зал просто гудів.
– За ці дні багатьох прихильників зустріли на вулицях рідного міста?
– Так. Ось ішов тільки-но Центральною площею, підійшла якась жінка і кричить: "Я вас впізнала! А що ви тут робите?", – запитує мене. Я і відповідаю: "Додому приїхав!" А вона: "Як? Хіба ви з Чернівців?" Ось так і пояснюю всім, що Чернівці – мій рідний дім.
– Нещодавно у нашому місті знімали кіно – ажіотаж був неймовірний. А ви не хотіли знятися вдома?
– Насправді, якби я знав, що зніматимуть тут кіно, я би попросився хоча б на епізодичну роль. Адже в мене жодної ролі, знятої в Чернівцях, немає. Хоча ні – одна є – саме епізодична. Коли я в театрі працював монтувальником сцени, попросився за три рублі зіграти перехожого. Тоді для мене це було великим щастям.
А про те, що у Чернівцях знімали фільм про Утьосова, на жаль, дізнався запізно від Марата Башарова та Марини Александрової. Вони були просто у захваті від архітектури Чернівців. Так і сказали, що
Чернівці тепер – їхнє улюблене гастрольне місто. Загалом усі московські актори, які були тут на гастролях, привозять тільки приємні враження від міста і публіки.
– А не виникає бажання зіграти на сцені нашого театру?
– Бажання завжди є, але бракує коштів. Я на сьогодні не можу, на жаль, організувати жодної антрепризи, щоби поїхати з гастролями. А щоби організувати гастролі "Современника", у вашій мерії не вистачить коштів. Наш директор дуже багато бере за гастролі. Але зіграти на сцені рідного театру, в якому я починав працювати, дуже хочеться!
– Нещодавно вам присвоїли звання заслуженого артиста Росії. Якою була радість?
– Насправді, офіційно ніхто нічого ще не вручав. Це відбудеться незабаром у Кремлі. А якщо чесно, то я за званнями ніколи не гнався. Поставився до цього спокійно.
Я не Безруков, тому мій під’їзд ніхто
не розмальовує
– Ви граєте здебільшого негативні ролі, а не страшно?
– Та що ви. Негативних героїв набагато цікавіше грати. У негативному завжди є щось позитивне, оскільки людина повинна довіритися такому герою. А в позитивному що? Лише гарне, – (сміється, – прим. автора).
– Фанати не дістають?
– Я ж не Безруков чи Петренко. Мене, на щастя, не переслідують і під’їздів не розмальовують. Мої прихильники спокійніші та врівноваженіші. Хоча я був здивований, коли на одному із сайтів мене за рейтингом розмістили вище за Юрського. Зацікавився, що ж це за люди, що Юшкевича ставлять вище за Юрського?
– У вас ростуть дві доньки, одна з яких вже стала наймолодшою акторкою Росії. А ким ви їх бачите у майбутньому?
– Насамперед хочу, щоби виросли добрими людьми і щоб я так само пишався ними, як, приміром, моя мама – мною. А щодо акторства, то для жінки це дуже важка професія. Я скажу вам, що жіночих ролей удвічі менше, ніж чоловічих, і конкуренція між актрисами дуже велика. Хоча старша Селена вже знімалася. У чотири місяці вона за день заробляла 50 доларів і якоюсь мірою допомагала батькам (сміється, – прим. автора).
– А дружина ваша – теж актриса?
– Ні, дружина за професією поліграфіст. Але познайомилися ми в театрі і вже шість років разом.
– У вас є улюблені ролі?
– Мабуть, Отто з "Трьох товаришів" і Татаринов з "Анфіси".
– А які ролі краще вдаються – на сцені чи в кіно?
– У серіалах я люблю грати, і тільки-но з’являється нова пропозиція – переглядаю сценарій, хоча й рідко, бо довіряю режисерам, які мене запрошують, і погоджуюся. Проте, коли починаються репетиції нової вистави – все кидаю, бо театр – це святе.
– Вдома, тобто у Чернівцях, ви, на жаль, рідко буваєте…
– Та я і в Москві нечастий гість. Постійно на зйомках. Ось тільки-но приїду з Чернівців – і одразу до Карелії на зйомки, де знімається новий фільм – вестерн "Копальня". Там я також граю негативну роль, але дуже цікаву. А у вересні зйомки в Сирії. І так постійно. Але наступного року обіцяю обов’язково приїхати з усією родиною – на день народження матері.
Довідка "МБ"
- Дата народження –
9 липня 1967 року.
- Освіта – театральне
училище імені Щукіна.
- Сімейний стан –
одружений, має двох доньок.
- Місце роботи – актор театру "Современник".
- Серіали: "Закон", "Діти Арбату", "Червона капела", "Каменська-2", "Кодекс честі", "Вільна жінка-2", "Краще місто на Землі", "Кавалер ордена Морської зірки".
- Фільми: "Країна глухих", "Олігарх", "Тоталітарний роман", "Апрель", "Юкка".
