Неділя, 01 червня 2025

Прем’єра буде – хоч би й при свічках

---
1 888
0
Після затоплення підвальних приміщень вийшло з ладу все електрообладнання сцени. Подія тим прикріша, що директорові Чернівецького музично-драматичного театру Юрієві Марчаку довелося розсилати вибачення запрошеним на ювілей зарубіжним гостям. Адже на свято згодилися приїхати актори й режисери з німецького й румунського театрів-"побратимів", будівлі яких було спроектовано тими ж архітекторами – Фелнером і Гелмером. У листах-вибаченнях зазначалося, що відзначення стороіччя чернівецької архітектурної перлини переноситься поки що на невизначений час.

Однак, зважаючи на слова начальника обласного управління культури Івана Петрусяка, цей час не настане ніколи. Як пояснив пан Петрусяк, сторіччя будівлі театру скромно відзначать перед відкриттям 75-го театрального сезону, яке заплановане на наступну суботу. Можливостей для більш розкішного святкування немає:

– Грошей на те, щоби оновити затоплену теристорну, бюджет не має. Можна було б сподіватися на меценатів, але для них 400 тисяч – занадто велика сума. Ми вважаємо великим досягненням і дуже за це вдячні, що меценати зібрали 100 тисяч на ремонт фасаду. На більше сподіватися не доводиться. Найбільш реальна можливість – отримати кошти як компенсацію після стихійного лиха по лінії Міністерства надзвичайних ситуацій. Адже відповідні експертні висновки про це є.

Але, на жаль, процедура отримання цих коштів дуже тривала…

Зате Іван Петрусяк запевнив, що відкриття сезону і очікувана прем’єра вистави "Апостол черні" обов’язково відбудуться наступного тижня. Зараз у театрі працюють майстри, які висушують теристорну та ремонтують пошкоджені пристрої. З тим світлом, яке може бути отримане після ремонту, виставу показувати можна, а ось зарубіжних гостей на таку сцену кликати, мовляв, соромно.

Тим часом у театрі тривають репетиції прем’єри сезону. Її знову ставить запрошений режисер, бо свого "рідного" театр, як відомо, не має. Однак такого титулованого постановника чернівецький театр іще не бачив. Олександр Дзекун – народний артист Росії, лауреат Державної премії РФ, а також володар найвищої української театральної нагороди – Київської пекторалі. Її він отримав за знамениту постановку "Брате Чичиков" у театрі Франка. Цікаво, що Дзекун, хоч і народився в Україні, українську мову вивчив нещодавно. І насамперед заради того, щоби ознайомитися з геніальною, на його переконання, літературною спадщиною України.

– В Україні на сто років наперед є що ставити в театрі, – каже Дзекун. – Але нема кому…

Він вважає, що в Україні просто немає театральних режисерів, оскільки немає відповідної школи. Це, однак, не означає, що відсутні талановиті люди. Наприклад, скандально відомий Андрій Жолдак – дуже талановита людина, але, за словами Дзекуна, це "злочинний талант", який на догоду своїм творчим амбіціям руйнує театр.

Олександр Дзекун, вочевидь, має моральне право на свої зухвалі заяви, адже кожна його постановка в Україні (російських ми просто не знаємо) супроводжувалася великим успіхом у глядачів та захопленими відгуками преси. Можливо, він і чернівчанам покаже зразок класичного, але не старомодного, оригінального, але без епатажу театру. Головна риса його роботи над постановкою – глибоке осмислення літературного джерела. Останній роман Ольги Кобилянської "Апостол черні" спершу видався йому знадто складним та нудним, але потім так захопив, що режисер сам узявся за інсценування твору.

Від коментарів щодо технічних труднощів театру іменитий режисер утримується. Однак, ніби між іншим, розповідає,

скільки коштів виділяють із бюджету на театр в інших обласних центрах, де йому доводилося працювати. Наприклад, у Рівному, Черкасах. І при цьому нікому не доводиться ходити із простягнутою рукою. 
Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач. Ми рекомендуємо Вам зареєструватись або зайти на сайт під своїм ім'ям.

0 коментарів

Ваше ім’я: *
Ваш e-mail: *
Код: Натисніть на зображення, щоб оновити код, якщо він нерозбірливий
Введіть код:
Читають Коментують