У готелях персонал забуває казати «Добрий день!»

– Я вперше у Чернівцях. Приїхала сюди з кузеном, – розповідає мешканка німецького міста Отті, вчителька Хайда Шток. – Для всіх знайомих було дуже незвично, коли я сказала, що їду до України, бо ніхто не знав, де це. Україна ще не належить до стандартних місць відпочинку.

У Чернівцях як людина, яка не знає мови, я все здебільшого сприймаю очима. Мене місто вразило. Дуже гарна архітектура, навіть у Німеччині не побачите стільки будинків старої епохи. Для мене місто вже має певне обличчя, тому, гадаю, Чернівці мають високий потенціал для розвитку туризму. Не знаю, чи помічають це мешканці міста, бо вони живуть іншими проблемами і, мабуть, не мають часу підняти очі та подивитися на цю красу.

Крім того, я помітила дуже багато молодих гарних людей. Нас це дуже вражає, тому що у Німеччині не приділяють стільки уваги зовнішньому вигляду. А тут відчувається, що люди докладають багато зусиль,щоби гарно виглядати. І це впадає у вічі. Іноді виникає думка, що тут все чудово. Якщо люди так гарно виглядають, значить, у них є така можливість.

Але, звісно, є й проблеми. Я відчуваю, що сервіс у готелі ніби відсутній. Хочу висловити якесь побажання, але навіть не бачу спроб це зрозуміти. Склалося таке враження, що у вас ще не навчилися сприймати людину, як індивідуальність, зважати на її побажання. Для туризму саме таке розуміння дуже важливе.

Існує ще багато дрібничок, які перешкоджають розвиткові туризму. Наприклад, шкода, що відстуня карта міста, немає табличок із назвами вулиць, написаних латинськими літерами.

– Останніми роками мене тягне до сходу Європи, – каже Енно Меєр. – У нас все дуже модернізовано, і поїздка до України – це, мабуть, бажання побачити, як все колись було.

На мою думку, Чернівці – чисте місто. А ще тут дуже смачна їжа.

Дуже приємно знати, що українці – приємні люди. Раніше я гадав, що пострадянські країни – небезпечні, і тому приїхав сюди у складі групи. Тепер я переконався, що це була хибна думка.

– Я вже десять років займаюся організацією подорожей до Чернівців, – каже менеджер з туризму Томас Рек. – Я привіз сюди майже 40 груп. Було би дуже приємно, якби керівництво готелю хоча би один раз сказало мені "Добрий день!".

Є проблеми і з цінами. Готельні менеджери знають, що свої туристичні каталоги ми випускаємо у жовтні. І вже тоді ми повинні вказувати ціни на послуги. Дуже часто я стикався з тим, коли говорили, що ціни будуть відомі лише у січні. Здається, ніби людям байдуже, чи будуть у них відвідувачі.

Загалом у мене таке враження від персоналу готелів, що я ще повинен вибачатися перед ними за те, що заважав їм працювати. Але вони повинні колись зрозуміти, що працюють для гостей, а не гості для них.

Але, незважаючи на проблеми, я вже протягом 10 років з радістю приїжджаю в Україну, у Чернівці.