Хвороба від насолоди чи легковажності?

Нещодавно містом поширилися чутки, що у Чернівцях спалах епідемії сифілісу. Однак, як повідомили нас в обласному шкірно-венерологічному диспансері, епідемії немає. Щоправда, у середині 90-х років область посідала перше місце у країні щодо захворюваності на сифіліс. Зокрема у 1995 році кількість хворих становила 216 осіб на 100 000 населення. За словами лікарів обласного шкірвендиспансеру Наталі Моїсєєвої та Ірини Прохорової, це була велика цифра для такої малої області.

Не варто займатися самолікуванням

– На сьогодні ситуація дещо змінилася, – каже лікар шкірвендиспансеру Ірина ПРОХОРОВА. – Останніми роками захворюваність знижується. За 2004 рік зареєстровано 39,4 хворих на 100 000 населення. Та все одно ця цифра висока для нашої невеликої області. Ми й надалі перебуваємо на одному з перших місць щодо захворюваності на сифіліс. Щодо спалаху захворювання, наприкінці року завжди спостерігається зростання. Сифіліс зазвичай "підхоплюють" улітку, але у листопаді-грудні закінчується інкубаційний період хвороби, тому й з’являється більше хворих. Хворіють не лише бомжі і соціально неадаптовані особи. Є серед пацієнтів і люди з вищою освітою, і студенти, і молодь. Це переважно ті, хто не дуже серйозно ставиться до вибору сексуального партнера і до свого статевого життя.

За словами Ірини Миколаївни, попри те, що кількість хворих зменшилася, змінилася "якість" хвороби. Багато хто займається самолікуванням і тим самим шкодить собі. Коли хворі все-таки потрапляють до лікаря, хвороба вже переходить у приховану стадію і тяжко виліковується.

– Вони знімають за допомогою ліків первинну симптоматику, але хвороба все одно не зникає, – стверджує лікар. – До речі, реєструється у клініці більше жінок. Але це не пов’язано з тим, що вони хворіють частіше. Жінки більше звертаються до лікарів, а чоловіки – займаються самолікуванням, внаслідок чого після проведення лікування може розвинутися серорезистетна форма. А це означає, що остаточна санація організму від сифілісу не відбулася. Тож варто усвідомити, що сифіліс – така хвороба, від якої не можна втекти.

Відмова від лікування – це кримінал

З приводу обстеження кожна людина може звернутися до приватної клініки. Але остаточний діагноз сифілісу має право встановити лише профільна лікувальна установа – шкірвендиспансер. Адже це соціальна хвороба. За хворим тягнеться "епідемічний ланцюг", і тоді у небезпеці опиняються оточуючі. Якщо захворів хтось з членів сім’ї, то лікування повинен пройти кожний. Вся проблема полягає у тому, що існує небезпека заразитися сифілісом контактно-побутовим шляхом. Крім того, сифіліс може призвести до вроджених вад у дітей, які народилися від хворих матерів, котрі не лікувалися. Саме тому людина, яка заразила іншу венеричною хворобою, знаючи про свою хворобу, карається згідно з Кримінальним кодексом України (стаття 133), виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий термін.

У 1992 році в Україні з’явився закон про анонімні служби, а вже у 1993 – у шкірвендиспансері почала працювати анонімна служба. Людина лікується під кодом, тобто ніде не зазначається її ім’я. Але вона зобов’язана розповісти про усіх своїх статевих партнерів. Лікування пропонується, залежно від обставин – платне і безкоштовне – та підбирається до кожного індивідуально.

Також тепер, щоби виїхати за

кордон, потрібно подати довідку зі шкірвендиспансеру, що людина не перебуває на обліку у нашому закладі і у неї немає статевих хвороб.