Про вірші
Почав писати на початку 50-х. Я тоді саме страждав від першого кохання, і, як це часто буває у цьому віці, ліричні вірші просто перли з мене – я їх писав кілометрами. Потім зібрав їх і втопив у помийному відрі...
Я не претендую на місце у Вічності... А загалом у мене найбільше написано не віршів "на злобу дня", які могли втратити актуальність, а про кохання, смерть, Бога.
Про найважливіше у житті
Спокій та можливість лінуватися. Останнє я ціную найвище.
Про жінок
Років до тридцяти мені подобалися усі жінки. Потім я одружився і перестав відповідати на такі запитання.
Про сім’ю
У мене абсолютно щаслива сім’я, і я знаю чому. Мій розмір взуття точно збігається із роком народження дружини.
Про ненормативну лексику у віршах
Вважаю, що ця лексика – природна складова російської мови.
