На презентації свого інструментального альбому "Після тебе" в одному з київських ресторанів Андрій Данилко презентував усім присутнім новий кліп на пісню "Лялька". У цьому ролику знявся симпатичний молодий чоловік, якого шанувальники творчості Сердючки знають за роллю офіціанта в кліпі "Тук-тук-тук".
Юного друга Данилка звуть Юра Авраменко. Андрій познайомився із хлопцем минулого літа, коли той працював офіціантом в одному з нічних клубів Ялти. Юра одразу сподобався Данилкові, і артист запропонував продовжити знайомство в іншому ресторані. Згодом Андрій забрав Юрія до Києва. У кліпі на пісню "Лялька" Авраменко знявся майже оголеним, показуючи усьому світові своє гарне атлетичне тіло. Очевидці розповіли, що він дуже соромився роздягатися, тому на знімальному майданчику залишилися тільки режисер, оператор і власне Андрій Данилко, який спостерігав за процесом і робив зауваження. До речі, цей кліп артист монтував сам, цілими днями пропадаючи в студії.
На презентацію альбому "Після тебе" Юра прийшов разом з Андрієм. Коли під час демонстрації кліпу "Лялька" на моніторах з’явилося його оголене тіло, Авраменко почав хвилюватися. Але його підтримав старший друг, погладжуючи по руці. За словами гостей вечірки, Юра намагався не відходити від Данилка ні на крок, а той приділяв приятелеві максимум уваги, хоча його постійно оточували гості вечірки. Воно і зрозуміло: альбом справді вдався. Данилко виношував його понад десять років. Це зовсім нова грань творчості співака – дуже гарна й інтимна музика для театральних і циркових постановок.
Інструментальну музику Андрій почав писати, будучи студентом циркового училища. Таким чином Андрій допомагав друзям, які виступали у вар’єте Німеччини і Франції. Сьогодні, як артист більш ніж відомий, забезпечений і впливовий, Андрій може дозволити собі присвятити час проектам "для душі", а не тільки комерційним. Якось сестра Андрія, прослухавши композицію "Після тебе", назвала її нуднуватою. А гість вечора, режисер Роман Віктюк, вирішив використати одне з творінь композитора у своєму спектаклі.
