Групу чернівчан, які намагалися вивезти до Туреччини трьох дівчат, затримали нещодавно співробітники відділу боротьби з торгівлею людьми УМВС України в Чернівецькій області. Відібрані для роботи в турецьких борделях юнки вже пройшли прикордонний та митний контроль і їхали до сусідньої держави в супроводі вербувальників, коли правоохоронці, які вже давно відстежували дії цієї групи, затримали торговців живим товаром.
Жертвами работоргівлі стають жительки сіл
Зловмисники завербували двох буковинок та одну мешканку сусідньої області віком від 18-ти до 25-ти років. Усі дівчата були із сільської місцевості. Обидва вербувальники вже раніше притягувалися до кримінальної відповідальності. Причому один уже відсидів за торгівлю людьми.
За словами Олександра Раренка, начальника відділу боротьби з торгівлею людьми, цього року з приводу торгівлі людьми в області вже порушили чотири кримінальні справи, минулого року їх було три. За однією справою суд вже виніс вирок, і двоє торговців отримали реальні терміни ув’язнення. Найближчим часом очікують і на вирок за іншою справою. З кримінальних справ за торгівлю людьми як підозрювані та обвинувачені проходять 11 осіб. Серед них, окрім громадян України, є болгари і словенець.
Зараз працівники відділу вже виявили приблизно 30 жертв торгівлі людьми. Однак вони переконані, що ця цифра більша. Часто ті, хто потрапив у рабство і повернувся на батьківщину, соромляться зізнаватися у тому, чим довелося займатися за кордоном.
Довести вину работорговця важко
Найбільшим ринком збуту рабів-буковинців зараз є Туреччина. Коли ця країна прагнула до Євросоюзу, робота із запобігання торгівлі людьми там здійснювалася активно. Тепер же політична ситуація змінилася, і турки якихось активних дій у цьому напрямку вже не здійснюють. За кордоном борделі і служби виклику повій організовують вихідці з України. Вербувальник на одній секс-рабині заробляє від 200 до 1,5 тисячі доларів залежно від зовнішності дівчини.
Однак довести в суді вину торговців живим товаром доволі важко. Як зазначають у відділі, 149 стаття Кримінального кодексу України "Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо передачі людини", яка передбачає покарання за цей злочин, серед аналогічних статей в закордонному законодавстві найбільше не пов’язується з міжнародним. Щоби довести факт торгівлі, доводиться чекати, коли жертву вже продадуть. А, наприклад, у сусідній Молдові вербувальника можна притягнути до відповідальності, тільки-но встановлять факт, що він має намір завербувати раба.
Работоргівля найбільш поширена в Туреччині, Польщі, Чехії, Росії та країнах колишньої Югославії. У Туреччині, Польщі та країнах колишньої Югославії переважає работоргівля із сексуальним відтінком. У Росії, Чехії, Іспанії, Італії – важка робота на будівництві та підприємствах зі шкідливими для здоров’я умовами.
Дівчат вербують на дискотеках
Як розповіла Ельвіра Мручковська, директор громадського об’єднання "Сучасник", яке займається реабілітацією жертв работоргівлі, торговці живим товаром діють через агентства працевлаштування, фірми шоу-бізнесу, служби знайомств, оголошення в газетах, вишукують молодих дівчат біля навчальних закладів, на дискотеках. Часом, це можуть бути люди, яким довіряєш, – однолітки, знайомі батьків. Неповнолітньому пропонують виїхати за кордон за фальшивими документами. Сьогодні дедалі більше вивозять дівчат за студентськими обмінами.
Найчастіше обманюють дівчат, які закінчили перші курси ПТУ і хочуть швидко заробити грошей. Інша категорія – це дівчата із секс-бізнесу. Переважно "клюють" безробітні і ті, у кого проблеми з житлом. Найпоширеніший вид трудової експлуатації – консумація. Це робота у барі з клієнтом для його розкрутки. Напівоголена дівчина "розкручує" відвідувача закладу на випивку. За 15-20 доларів на годину клієнт може забрати її в окрему кімнату у тому ж таки барі і зробити все, що завгодно. У Туреччині є фешенебельні готелі, в яких секс-рабині в окремих кімнатах обслуговують клієнтів. Пересуватися полонянка може лише у супроводі охоронця. Документи у неї забирають під час в’їзду до країни.
Як повернутися додому?
У Чернівцях поверненням і наданням допомоги потерпілим займаються дві організації – неурядове обласне громадське об’єднання "Сучасник" та чернівецька міська громадська організація "Жіночий центр" при облдержадміністрації.
З 2000 року "Сучасник" надав допомогу 172-м потерпілим. Вісімнадцять відсотків усіх реабілітованих становлять чоловіки. Цього року об’єднання також допомогло 36-ти жінкам. 80% реабілітованих цьогоріч займалися наданням секс-послуг, інші працювали на важкому і шкідливому виробництві. Середній вік потерпілих – тридцять два роки. Найбільше людей повернули з Туреччини – 24 особи, з Польщі – 4 , Словенії – 2, Росії – 4, Чехії – 2. Громадяни України були за кордоном у рабстві від двох тижнів до півроку.
– Потерпілого через українське консульство повертають до Києва. Якщо у людини немає документів, у консульстві виготовляють для неї проїзний документ, – розповідає Ельвіра Мручковська. – У Києві Міжнародною організацією міграції створено Центр реабілітації потерпілих, де їм надається психологічна і соціальна допомога. До нового року за підтримки МОМ у Чернівцях ми плануємо відкрити Міжрегіональний притулок для потерпілих.
За словами Анни Лозюк, психолога-консультанта громадського об’єднаня "Сучасник", колишні раби повертаються з-за кордону з посттравматичними стресовими розладами.
Громадське об’єднання "Сучасник" співпрацює з міським та обласним центрами зайнятості, які допомагають реабілітованому знайти роботу вдома.
– Наша служба ідентифікувала понад тисячу потенційних жертв торгівлі з-поміж трьох з половиною тисяч жінок, яких залучили до семінарів "Жінка і праця" та "Особливості зайнятості жінок", – розповідає Ольга Шевчук, заступник директора обласного центру зайнятості. – Зараз вісімдесят осіб з ідентифікованих навчаються на курсах підприємництва, тридцять п’ять з них уже отримали одноразову виплату допомоги з безробіття для заняття підприємництвом.
– Минулого року ми організували кінолекторій про работоргівлю "Замки на піску" для студентів ПТУ і технікумів у кінотеатрі "Чернівці", – каже Леся Кузьма, директор міського центру соціальних служб для молоді. – Трьох жінок, які не мали де жити, ми направили до Кризового центру соціальної допомоги. У центрі можна перебувати до трьох місяців.
ДовідкаПеред виїздом не забудьте:
- Зробити копії своїх документів. Один комплект копій залиште вдома, інші копії візьміть із собою та зберігайте серед особистих речей, окремо від оригіналів.
До комплекту копій входять:
- копія закордонного паспорта, візи і контракту;
- нещодавно зроблена власна фотокартка;
- адреса і номери телефонів, де маєте намір зупинитися.
- Потурбуйтеся, щоби в Україні була людина, яка на підставі довіреності може представляти Ваші інтереси, чітко вкажіть у довіреності обсяг її повноважень.
- Якщо Ви залишаєте дітей не з батьками, оформіть опікунство. Залиште піклувальнику всі документи дитини.
Коли Ви за кордоном:
- Тримайте паспорт постійно при собі.
- Після прибуття за кордон зареєструйтеся в консульській установі України в цій державі. Це допоможе знайти Вас, якщо Вас терміново будуть розшукувати.
- Постійно телефонуйте рідним у домовлений час.
Якщо ви потрапили в рабство:
- Зверніться до українських консульств і посольств. У разі вилучення паспорта вони допоможуть отримати документи, які посвідчують Вашу особу, і повернутися на батьківщину.
- Ви можете отримати допомогу в церкві, монастирі, релігійних організаціях.
- Зверніться до правозахисних та благодійних організацій, до притулків.
Адреси і телефони:
- Телефонна гаряча лінія "Сучасника" – 58-55-96.
- ЧМГО "Жіночий центр", Гендерний ресурсний Центр – вул. Гайдара, 9А, тел.: 57-07-86, 57-07-89.
- Міська служба психологічної допомоги – тел. 57-15-15
- Міський центр соціальних служб для молоді – вул. Шептицького, 23, 3-й поверх, тел. 2-64-34.
