На українську владу, яка звикла до традиційних бід: безгрошів’я, розкрадання, приховування податків, боргів, – а подекуди часто й долучалася до цих процесів (важко боротися, то хоч треба очолити), останніми днями звалилася нетрадиційна біда – з неба впали гроші від проданої "Криворіжсталі", і їх треба поділити. А ділити, як попереджають експерти, треба з розумом: щоби й економіці користь, і інфляцію не викликати, і не проїсти, і не вкрасти.
Ось тут і виявилося, що в Україні не вміють не лише заробляти гроші, але й витрачати їх.
Українські можновладці, демонструючи чи то нетямущість, чи то демократію, висловили чи не найрізноманітніші версії щодо розподілу грошей від "Криворіжсталі". Так, прем’єр Юрій Єхануров вважає, що кошти треба спрямувати на інноваційні програми розвитку, комунальне господарство. Міністр фінансів Віктор Пинзеник пропонує погасити зовнішні борги. Стара "непримиренна" опозиція (СДПУ(О), а за нею і нова "паралельна" опозиція БЮТ, кожна окремо, запропонували повернути гроші у вигляді погашень боргів за заощадженнями громадян у колишньому Ощадбанку СРСР.
Президент Віктор Ющенко, як завжди, довго думав, але врешті заявив, що отримані через приватизацію "Криворіж-сталі" гроші слід спрямовувати на проекти розвитку. Зокрема, на фінансування проектів, що стосуються оптимізації енергоспоживання в комунальному, бюджетному та індустріальному секторах. Крім того, Ющенко зазначив важливість довготермінових проектів підтримки сільського господарства, які слід реалізовувати на кредитній основі. Йшлося також про розвиток будівництва, зокрема, метро і мостів, розробку оборонних проектів. Також він повідомив, що має намір скликати з цього приводу Політичну раду. Можна собі лише уявити, які на Політичній раді при Президентові будуть висловлювати пропозиції щодо поділу грошей, щоби зрозуміти усю трагікомічність і безперспективність не так самого поділу, як цього видовища.
Але "розподіломанія", ставши одним з трьох різновидів національного спорту українців після "жаби" і "шари", охоплює й низи. Тепер тему розподілу грошей індійського магната Лакшмі Міттала обговорюють на кухнях, у лазнях, у ліжках, в офісах і на дачах. І навіть буковинські чиновники, теж не в тім’я биті хлопці, вирішили долучитися до цього процесу, запропонувавши уряду кинути якихось там 1,5 мільярда гривень на добудову Новодністровської гідроакумулюючої станції.
З такого приводу і у нас виникла пропозиція: видати кожному мешканцю України, від старого до малого, в середньому по 450 гривень і влаштувати на три дні свято з карнавалом, феєрверками, піснями і танцями (не витрачати ж їх на комунальну сферу і сільське господарство, де ще ніхто ніколи не знаходив вкладені туди гроші!). А потім з похмілля, можливо, краще буде думатися над тим, де стратегічний план розвитку нашої економіки, куди треба інвестувати кошти, щоби вони приносили прибуток, які сфери нам необхідно насамперед розвивати і чому над розподілом коштів від "Криворіжсталі" не думали тоді, коли голосно кричали про її крадіжку та необхідність реприватизації.
Але це вже інша тема – думати і планувати. Краще ж все таки ділити те, що впало з неба. І трохи на цьому "попіаритися" і владі, і опозиції, намагаючись за 24 мільярди ощасливити усіх українців. А після того – хоч потоп.
