Уже півроку, як працює нова влада, але чомусь майже не чути опозиції, яка суспільству потрібна хоча б для того, щоби нові чиновники не спали.Тому я спробував з’ясувати на місці, де перебуває опозиція, та перевірити, чи легко вступити до лав чотирьох партій, які не підтримують політики нинішньої влади – КПУ, Партії регіонів, СДПУ(О), ПСПУ.
Студент-комуніст зловживав довірою партії
Перший мій візит був до обласного комітету Компартії на вулиці Нікітіна у Чернівцях. Відразу ж натрапив на секретаря обкому, який виявився досить приємним чоловіком і розмовляв зі мною на тему: як треба вступити до їхніх лав. За його словами, в організації кожен займається тим, до чого має хист: хтось виголошує промови, хтось пише листівки, роздає їх. І, головне, робить все на добровільних засадах. У них навіть є обов’язковий добровільний внесок у розмірі 1% від власного заробітку. У лавах Компартії, як стверджували в обкомі, (мабуть, таки вирішили мене завербувати) багато студентів з медуніверситету, національного університету та інших вузів, а також представників різноманітних установ та фірм. Секретар обкому порадив, щоби я у разі чого не хвилювався за свою політичну приналежність, адже комуністи вміють один одного захищати. Щоправда, зазначив він, були люди, які цим зловживали. Так, один студент, якого виключили з вузу через неуспішність, почав кричати, що, мовляв, утискають комуністів. Щоправда, незабаром з’ясували: виключили його за погане навчання. Далі я слухав про те, що єдина ідеологія, яка має під собою базу – це комуністична, а інші лише прикриваються якимись ідеями для відмивання грошей. А ще він сказав, що вони вимагають від своїх товаришів по партії бути першими у всьому, чим займаються: у навчанні, у роботі... Далі мені вручили брошуру, в якій були статут й програма КПУ, і ми домовилися про наступну зустріч.
У "Регіонах" похвалили, що не боюся до них іти
Офіс Партії регіонів України я знайшов в одному з корпусів
медуніверситету на вулиці Червоноармійській. Там жінка люб’язно розповіла мені, як люди зараз переходять до їхньої партії, розчаровуючись у нинішній владі. Серед них, мовляв, навіть багато тих, хто стояв на Майдані. Дуже розхвалювала мій вибір і сказала, що я молодець, що через власну ініціативу прийшов до них, не побоюючись нинішньої влади. Далі вона взяла мої координати й сказала, що скоро будуть партійні збори, де, як вона сподівається, мене приймуть. Для цього мені необхідно мати паспорт та написати заяву.
В СДПУ(О) швидко пообіцяли роботу
Приміщення колись провладної СДПУ(О) знаходиться саме навпроти облдержадміністрації на вулиці Грушевського. Тож прямо з вікон влада тепер стежить за опозицією, а опозиція – за владою. В офісі об’єднаних соціал-демократів мені розповіли про те, що для вступу до партії необхідно принести чотири фото 3х4 та паспорт до районної партійної організації за місцем проживання. Після чого на спеціальному зібранні я зможу отримати партійний квиток. Потім один з представників партії розповів мені про перспективи: можливість спілкуватися з людьми, їздити Україною. Зауважив, що це цікава справа, яка допоможе мені самореалізуватися. Розповів, що за останніми даними, їхня партійна організація найчисельніша, незважаючи на ситуацію та важкі часи, і нараховує в області 15 тисяч осіб. Для порівняння, за його словами, "Народний Союз Наша Україна" – майже 10 тисяч, Партія регіонів – приблизно 5 тисяч членів. Далі мені пообіцяли, що вже скоро знайдеться робота. Необхідно буде роздавати листівки, допомагати у передвиборчій кампанії та зрештою й під час самих виборів.
Найшвидше з’ясувалося, що можна потрапити до прогресивних соціалістів Наталії Вітренко. З ними я поспілкувався на Соборній площі біля партійного намета, де роздавали агітаційну продукцію. Побачивши мою зацікавленість ПСПУ, представник партії була приємно вражена. Відразу ж у мене захотіли взяти координати та документи, щоби на своєму зібранні, провівши співбесіду та вручивши статут, прийняти до своєї партії.
Відчувалося, що для нової опозиції кожна людина на вагу золота. Тому мене всюди вже заочно зачисляли до лав партій.
