Лідер Української народної партії та один з можливих претендентів на місце віце-спікера парламенту (замість О. Зінченка, – ред.) Юрій Костенко перебував у Чернівцях з нагоди проведення акції "Українська народна хвиля". Він поділився з нашим кореспондентом баченням політичної ситуації та майбутніх виборів.

Не видно стратегії, що надихає людину

– Чи погодяться лідер НРУ Борис Тарасюк та лідер УРП "Собор" Анатолій Матвієнко, які зараз працюють у виконавчій владі, створювати з вами правоцентристський блок?

– Це не просте питання. Ми весь час консультуємося з ними, але, без сумніву, вони будуть звертати увагу на позицію президента. Та гадаю, що коаліція сил, які підтримують президента, до осені буде мати інший вигляд, ніж зараз, і в ній знайдеться гідне місце національно-демократичним силам.

– Наскільки реальним є виборчий союз трьох – Народного Союзу "Наша Україна", БЮТ і Народної партії В. Литвина?

– Сьогодні однозначно я не можу відповісти, наскільки він є реальним. Тут ще дуже багато невідомого. Передусім невідомо, якою буде соціально-економічна ситуація. А саме вона значною мірою впливає на поведінку виборців. Якщо ситуація покращиться, то це буде одна виборча модель, якщо погіршиться – зовсім інша. Згадайте 2002 рік, коли провладну "За ЄдУ" критикували усі. Тому варіанти виборчих коаліцій будуть очевидними з вересня-жовтня.

– Зважаючи на те, як формується Народний Союз "Наша Україна", його теж можуть спіткати проблеми "За ЄдУ"?

– Звичайно, що можуть. Я багато спілкуюся з виборцями і багато хто звертає увагу на те, що допущено дуже багато помилок і не видно тієї стратегії, яка надихає людину. Зрозуміло, що за сто днів багато не зробиш. Але якщо до осені не буде чітких орієнтирів для виборців, то всі ми, а не лише Народний Союз "Наша Україна" (бо ми теж члени коаліції) матимемо політичні негаразди. Я вже таке переживав у 1994 році, коли Рух звинувачували у тому, що довів до розрухи. І що би ми не робили, нічого не могли пояснити.

– Чи ймовірно, що сам Віктор Ющенко очолить виборчий список НСНУ?

– Юридично це неможливо. Бо тоді він має сам написати заяву до Центральної виборчої комісії: "У разі обрання мене депутатом, я покидаю посаду президента". Якщо таку заяву буде написано, то це дискредитація посади президента й усієї нашої справи.

– Тобто такі заяви – це ігри його оточення?

– Гадаю, що так. Бо серйозний політик такого не зробить. Навіть Кучма не наважився у 2002 році не те що юридично очолити блок "За ЄдУ", але й навіть не хотів, щоби з ним цей блок пов’язували. Якщо таке станеться, це буде політична помилка.

Адмінресурс сповна не спрацює

– Починаючи з 1999 року, усі виборчі кампанії в Україні деградували в плані чесності і прозорості. А якою буде кампанія 2006 року?

– Що деградували – то це правда. Але гадаю, що виборча кампанія 2006 року буде фаховішою і відповідальнішою. Я не кажу про чесність, бо це далеке від життя в умовах нашої політики. А щодо відповідальності, то вона має бути в усіх. І те, що порушено кримінальні справи з фальсифікацій попередніх виборів і відбулися суди, гадаю, позитивно вплине на членів і голів виборчих комісій. А щодо фаховості, то є багато людей, які набули досвіду роботи. Що ж до чесності, коли в нас немає політичної культури, то не варто й очікувати чесних виборів.

– У нас у регіоні майже усі високі чиновники вступили до НСНУ. Навіщо це їм?

– Це чергова партія влади. Це те саме, що було з об’єднаними соціал-демократами чи Партією регіонів. Це ганебна практика, коли чиновник ніколи не виходить з влади і лише міняє партійні кольори. Учора він був із синьо-білим, а сьогодні вже з "помаранчевим носом". А проблема НСНУ у тому, що вона формується не демократичним способом, а шляхом адміністрування.

– Чи не призведе таке засилля чиновників у партії до спроб знову використати адмінресурс?

– Я не виключаю, що спроби будуть. Чиновники, особливо керівники, будуть намагатися для звітності робити те, що вчора ми критикували. Але, як на мене, адмінресурс не спрацює сповна. Хоча б через те, що коаліція представлена різними силами, і представники Тимошенко у владі не будуть працювати на НСНУ і навпаки.

Медведчук і Янукович – це не опозиція

– Зрозуміло, що опозиція потрібна. Але чи можливо її зліпити з того, що зараз називає себе опозицією?

– Це так звана адміністративна опозиція, економічні угруповання. А економічно бізнес не може бути в опозиції, він має працювати, творити робочі місця. Тому, якщо говорити про ідеологічну політичну опозицію, то це КПУ, партія Вітренко, якоюсь мірою СПУ. Бо є ідеологічні протиріччя в тому, що каже Ющенко, і програмою СПУ. Все інше – адміністративна опозиція, яка не здатна сформувати політичну опозицію. Запитайте, наприклад, у Медведчука – чим відрізняється економічна програма його партії від програми "Нашої України"? Та нічим.

– З кого ж тоді опозиція може сформуватися?

– Окрім КПУ і ПСПУ, ще може бути СПУ. Я не виключаю, що на початку виборчої кампанії СПУ перейде в опозицію до Ющенка. А все інше – це квазіопозиція, що складається з різних елементів.

– …які потроху будуть знову вповзати у владу?

– Цей процес вже розпочався на місцевому рівні. Так, у Львівській області, де дуже потужною була адміністративна соціал-демократія Медведчука, вони сьогодні здебільшого в НСНУ. Така ж сама ситуація в багатьох інших регіонах. Представники СДПУ(О), Партії регіонів й справді буквально вповзають у НСНУ, а потім у владу. Оця політична мімікрія дуже небезпечна. Бо в цих людей немає нічого святого.