Мешканця одного з сіл Хотинського району Миколу Г. суд засудив до двох з половиною років ув’язнення за розбещення семирічної дівчинки. Мати потерпілої вважає цей вирок надто м’яким.
Чоловік відзначався побожністю і принциповістю. Хоча в селі давно ширилися чутки про те, що Микола має дивну пристрасть до малолітніх дівчаток.
За розпусту – поліном
Як розповідає мама потерпілої Оксанки Олена Степанівна, із Миколою Г. та його сім’єю у неї були нормальні стосунки.
– Хоча під час спілкування з ним завжди відчувала щось відштовхуюче, – розповідає жінка. – Мені здається, у нього не все гаразд на сексуальному грунті. Приміром, стоїмо з сусідами на вулиці й розмовляємо про господарські справи, а Микола підійде й починає розповідати про те, які забавки він бачив у секс-шопах у Києві чи Чернівцях. Про його недобру славу знали віддавна. У селі навіть був випадок, коли батько однієї дівчинки, до якої чіплявся Микола, ганявся за ним вулицею, щоби побити. Але це було років п’ятнадцять тому. Однак після того, як сусід одружився і в сім’ї народилося двоє дітей, я й подумати не могла, що він і далі займається розпустою. Тому й дозволяла Оксанці йти до нього в гості та гратися з його дітьми.
Про те, що цей "побожник" витворяв з моєю дитиною, я довідалася випадково. Він її залякав, заявивши, що якщо вона розповість про все мені, то вб’є її. Однак дочка проговорилася сусідській 15-річній дівчині, а та, відповідно, повідала про все своїй матері. Сусідці ж було незручно мені розповідати про такі ганебні речі, тому вона довго не могла зважитись. Але пізніше зайшла. "Знаєш, що твоя Оксанка розповіла моїй Марійці? – питає мене. – Що сусід Микола показує їй якісь дурні журнали, а потім знімає штани й заставляє чухати свого статевого органа, з якого, мовляв, тече сметана".
Спочатку я подумала, що йдеться про сусідського 11-річного сина, якого теж звуть Миколою. До речі, його батьки полюбляли займатися сексом серед білого дня за присутності дітей і так, щоби стогони від задоволення чула вся вулиця. Тому, думаю, хлопчик надивився цього й теж вирішив чимось "таким" зайнятися. Почала обережно розпитувати сусідку, а та і внесла ясність.
Після цих слів мене охопив гнів. Коли через кілька днів Микола повернувся додому, схопила на подвір’ї добряче поліно й пішла на його обійстя. Сусід саме працював на городі. Мовчки підійшла і зі всієї сили огріла його полінякою. Микола впав і скорчився від болю. На крики прибігла його дружина, але я сказала їй декілька "теплих" слів, і вона відразу замовкла. Видно, підозрювала, чим її чоловік займається.
Після цього Олена Степанівна написала скаргу до міліції, але в райвідділі нічого не могли вдіяти, адже доказів вини проповідника, крім слів дівчинки, не було. А сам винуватець заявив, що це наклеп.
– Я хотіла, щоби міліціонери примусили його зізнатися, – продовжує жінка. – Однак ті сказали, що незаконними діями не займаються. Чути це мені було вельми боляче, адже цей нелюд рік глумився над моєю дочкою. Невже вийде сухим із води? На щастя, до кабінету випадково зайшов начальник карного розшуку й допоміг. Запросивши до себе, сказав, що добре було б, якби мені самій вдалося так розговорити Миколу, аби той зізнався у вчиненому. І ось яку хитрість ми придумали. Миколу викликали до райвідділу і разом зі мною залишили в порожньому кабінеті, який добре прослуховувався із сусідніх приміщень. І тут я попросила сусіда, щоби він розповів, що виробляв з моєю Оксанкою. Мовляв, заберу заяву. Зрештою, мені потрібно це й для того, щоби знати, як дитину лікувати. І Микола все розповів. А коли зрозумів, що нашу розмову чули міліціонери, написав явку з повинною.
"І що я зробив
твоїй дитині?"
Після того, як стосовно Миколи Г. було порушено кримінальну справу, про нього заговорили в селі. Пригадали й декілька інших випадків розбещення дітей. Наприклад, дві дівчини написали до райвідділу міліції заяви про те, що 12 років тому Микола заманив їх на сільський млин і там демонстрував своє "майно". Справу не порушували, бо минув термін давності.
– Миколу не заарештували – взяли підписку про невиїзд, – каже Олена Степанівна. – Він ходив селом, усміхаючись, і продовжував проповідувати свою віру в сусідніх районах і областях. Переді мною не вибачався, а його мати мені заявила: "І що буде з твоєю дочкою в 16 років, якщо вона в шість приходила до мого сина й задовольняла його?". Люди теж якось дивно поводилися. Під час розмов зі мною радили не дарувати це Миколі, а при зустрічі з ним віталися за руку, ніби нічого й не сталося. Просила односельчан, щоби дали мені своїх дочок, до яких Микола чіплявся, і щоби ті пішли зі скаргою в міліцію. Однак безуспішно, всі бояться ганьби. А яка ганьба, коли про неї й так знають? Ніхто не вірив, що мені вдасться педофіла допровадити до лави підсудних. Я ж розуміла одне: якщо нелюда не зупинити, то він і надалі глумитиметься над нашими дітьми. А що це означає для дитини, бачу по Оксанці. Коли сусід примушував її робити ці гидкі речі, вона ще нічого не усвідомлювала, а нині, коли в селі говорять про це, починає розуміти. Дівчинка стала нервовою, погано спить, навіть до психолога ходили.
Вирок – 2,5 років "хімії"
На суді Микола Г. повністю визнав свою вину, хоча відповідати на запитання відмовився.
– На попередньому судовому засіданні, коли потерпіла побачила свого мучителя, впала в істерику, – каже прокурор рай
прокуратури Олександр ЛЕВЧУК, який підтримував державне обвинувачення. – За розпусні дії з малолітньою суд засудив Миколу Г. до двох з половиною років обмеження волі. Також він повинен виплатити батькам Оксанки 3000 гривень моральної шкоди.
До цього додамо, що засуджений не змирився з вироком і оскаржив його в апеляційному суді. Бо вважав, оскільки у дівчинки ознак психічного захворювання не виявлено, то немає й тяжких наслідків злочину. Тому просив дати йому випробувальний термін, а моральну шкоду зменшити до тисячі гривень. Однак апеляційний суд залишив попередній вирок в силі, а писати скаргу до Верховного Суду він не наважився. Олена Степанівна вважає, що вирок м’який. "Знаєте, що Микола заявив у суді, звертаючись до мене? – "І що я зробив твоїй дитині?"
P.S. Як стало відомо "МБ", днями Микола Г. вийшов на волю за амністією і повернувся до рідного села.
