Другу поспіль перемогу у фіналі світового Гран-прі у Монако, яким закінчується офіційний міжнародний легкоатлетичний сезон, кіцманський чернівчанин Іван Гешко, як ми вже повідомляли, виборов своїм фірмовим суперфінішем, вирвавшись на останніх 120 метрах з шостої (!) на першу позицію. Принагідно вихованець Георгія Миронюка встановив і новий рекорд фіналів Гран-прі на дистанції 1500 м – 3.33,50.– Я знав, що буде або довгий фініш, або кенієць Комен Кіпчирчир поведе біг зі старту у вигідному йому темпі (бачив його помилки на чемпіонаті світу, коли він не потрапив до півфіналу). Я вирішив, що краще бігти так, щоби залишилися сили на фініш. Лідери трохи відірвалися, а я подумав: "Ви собі біжіть, а я потім вас наздожену" (сміється – авт.). Учасники були дуже сильні. Двоє цього року бігли по 3.29, Рамзі виграв дві дистанції на чемпіонаті світу, себто це був практично той самий фінал чемпіонату світу. За 400 метрів я був десь 7-8-й, потім підтягнувся, а за 120 метрів вийшов на другу доріжку і почав фінішувати. Вдалося виграти.
Перевищив власний рекорд на 1000 м
– Результат ти показав доволі високий...
– Перше коло ми пробігли дуже повільно. Зате останні 1000 м, як мені тренери сказали, я пробіг приблизно за 2 хв. 16 сек, що значно швидше за мій же рекорд України (2.19,04). А загалом високі результати показуються не у фіналах Гран-прі або чемпіонатів світу і Олімпіад, а на етапах Гран-прі, коли є плейсмекери ("зайці"), які задають замовлений темп. Спереду важко бігти, а ззаду "відпочиваєш". Я намагаюся пробігти значну частину дистанції у розслабленому стані. Якщо робити не одне, а декілька переключень на дистанції, на вирішальний фінішний ривок сил може і не залишитися.
– Хто першим тебе привітав після фінішу?
– Суперники. Хоча вони, звісно, були трохи засмученими. Потім підійшов олімпійський чемпіон зі штовхання ядра Юрій Білоног, який привітав і у своєму стилі пожартував: "Що, знову тебе африканці "пригнали" на фініш?" Коли я увімкнув мобільний телефон, з Чернівців зателефонував Валерій Миколайович (Чинуш – авт.). А вже на бенкеті мав честь приймати вітання навіть від принца Монако Альберта. Звісно, було дуже приємно, що в
аеропорту в Чернівцях мене зустріла поважна компанія на чолі з керівниками області.
– Серед переможців у Монако був і твій друг з Кенії Бунгей...
– Так, він виграв 800-метрівку, тож у нас вітання були взаємними. Бунгей нагадав про своє запрошення поїхати на збір до Кенії. Але мене вже "налякали" росіяни. Юрій Борзаковський розповів, що треба робити 40 уколів проти всіляких там малярій, то я краще тут потренуюся (сміється – авт.).
Треба самовіддано працювати
– Чим ще запам’ятався сезон?
– Звісно, перемогою на чемпіонаті Європи і на Всесвітній універсіаді, 4-м місцем на чемпіонаті світу, перемогами на етапах Супер Гран-прі (Афіни і Стокгольм). Загалом, сезоном я задоволений. Вдалося показати високу стабільність, виступав переважно на рівні 3.33-3.31.
– У чому секрет стабільності?
– Кіцманське повітря та іванківська риба (Івана нерідко на рибалку до Іванківців запрошує Валерій Чинуш – авт.).
– Ти знову почав виступати в окулярах. Вони у тебе різні для змагань і прес-конференцій?
– У цих окулярах (показує – авт.) я біг лише двічі: у Берліні показав кращий результат в сезоні, а у Монако – переміг. Я їх тримаю лише для виступів та прес-конференцій (сміється – авт.). А загалом вони допомагають абстрагуватися від зайвого на дистанції.
– Ти вже титулований і відомий атлет. Що тобі, крім слави, дав спорт і що ти порадив би тим, хто лише починає відвідувати спортивну секцію?
– Насамперед спорт приносить мені колосальне задоволення. Коли ти перемагаєш на змаганнях (від районних до світових) – це таке задоволення, що словами не передати. Початківцям я побажав би ставити перед собою високу мету і наполегливо до неї йти. Ось казали, що темношкірих бігунів неможливо перемагати на середніх дистанціях. Це неправда! У нас теж дуже багато талантів, просто треба вірити в успіх і вміти самовіддано працювати на результат.
