Гешка запрошують тренуватися до Кенії

За турецьке "золото" – винагороди і "Бомба"

За "золотий" фініш в Ізмірі на дистанції 1500 м студент Чернівецького торговельно-економічного інституту КНТЕУ отримав не лише нагороду найвищої проби, а й непогані додатки до неї – серйозні винагороди від цегельного заводу №3 (директор Василь Ватаманюк) та офіційного партнера – готельно-туристичного комплексу "Буковина", а також плазменний автомобільний телевізор від співзасновника магазину "Бомба" Ігоря Пинзара. Ці презенти вихованцеві Георгія Миронюка вручили по приїзді з Всесвітньої універсіади. Проте розмову з ним ми розпочали не з останніх лаврів, а з аналізу перипетій чемпіонату світу.

У Гельсінкі боровся

лише за перемогу

– Іване, багато хто вважає, що якби ти не підтягнувся за втікачами за 700 метрів до фінішу, то однозначно був би третім або другим...

– Якщо перефразувати відомий вислів, можна сказати – поганий той спортсмен, який не мріє стати чемпіоном. Гадаю, навіть той, на кого ніхто не ставить, виходячи на старт, в душі мріє про перемогу. А коли ти маєш медалі з чемпіонатів світу і Європи, коли ти перемагаєш на етапах Гран-прі і "Золотої ліги", напевно, було б дивно ставити за мету вибороти третє місце. Я націлювався на золоту медаль, і робив все для того, аби її вибороти. Але переможець завжди один. Як кажуть, то був не мій день, а день Рашіда Рамзі. Хоча не факт, що якби забіг склався інакше, переможцем не став би хтось інший. Але, як кажуть, після бійки кулаками не розмахують. Проте вважати невдачею четверте місце можуть хіба що дилетанти. Всі бачили, що конкуренція була надзвичайно високою. Достатньо сказати, що один із фаворитів кенієць Комен Кіпчірчір, який практично розділяв лідерство з Рашідом Рамзі у списку кращих результатів сезону, не зміг пройти навіть до півфіналу, а срібний призер минулого чемпіонату світу француз Мехді Баала залишився за бортом фіналу.

Бракує масажиста

– Наставник збірної України, аналізуючи твоє четверте місце, говорив про фінансові проблеми...

– Звісно, коштів достатньо ніколи не буває. Хоча після того, як мені почав допомагати Валерій Чинуш, матеріальних проблем стало значно менше, за що я йому дуже вдячний. Як і міському голові Миколі Федоруку, завдяки якому я отримав житло у Чернівцях. А тренер збірної мав на увазі, зокрема, проблеми із забезпеченням провідних спортсменів сучасними відновлювальними препаратами. Я спілкувався з росіянами – у лідерів збірної там є особисті лікарі, масажисти. Ми до цього ще не дійшли.

У планах – високогір’я

– У Туреччині ти міг побити рекорд Універсіади славнозвісного Саїда Ауїти...

– Я думав не про рекорд, а про те, як виграти (сміється – авт.). Був дещо перевтомлений, тому не вів біг. Можливо, повернемося до цієї теми через два роки.

– Які твої найближчі плани?

– 26 серпня маю бігти на етапі "Золотої ліги" в Брюсселі, потім буде ще декілька стартів. Зимовий сезон, можливо, пропущу. Наступний рік хочемо провести в полегшеному змагальному режимі, аби якнайкраще підготуватися до Олімпіади в Пекіні. Восени, напевно, поїду на збір до Киргизії, а навесні – до швейцарського Сент-Моріца. Там високогір’я і нормальні умови для тренувань. Є ще запрошення від відомого 800-метровика Вільфреда Бунгея, який живе у Кенії на висоті 2000 м над рівнем моря. Хоча росіянин Юрій Борзаковський казав Бунгею: "Все було би добре, якби у вас не було тих комарів" (сміється – авт.).