Головна футбольна команда краю вже розпочала підготовку до нового сезону. Тренується зараз "Буковина" у Вижниці. У планах команди – декілька контрольних поєдинків та огляд потенційних новачків.
Попередній сезон однозначно оцінити важко. З одного боку, чернівецька команда повернулася до боротьби за найвищі позиції у другій лізі, з іншого – через низку зовсім необов’язкових очкових втрат фінішувала лише шостою. А головне – клуб й надалі залишається без своєї бази, інфраструктури і потужних фінансів, які дозволили би реально розраховувати на підвищення у класі. Це під час зустрічі з журналістами визнав і генеральний директор київської інвестиційної компанії, уродженець Розток Путильського району Ігор Яків’юк, який зазначив, що завдяки інвесторам фінансова ситуація у "Буковині" тепер є більш-менш стабільною, але зусиль самих інвесторів для забезпечення виходу команди до першої ліги недостатньо – необхідна ще підтримка обласної та міської влад.
Віце-президент ФК "Буковина" Валерій Королянчук повідомив, що завершуються контракти з клубом у Дениса Купчанка, Валентина Зайця, Андрія Сафроняка, Дмитра Мельничука та Валентина Шевчука. А до Стрия повернувся Роман Вергун і нагадав, що лише на правах оренди виступав за чернівчан вихованець буковинського футболу і кандидат до юніорської збірної України Олександр Маковійчук, який належить київському "Динамо". Однак, як зауважив Валерій Степанович, це не означає, що названі гравці не продовжать виступи за "Буковину". Сподівається він і на те, що у наступному сезоні команда поповниться новими виконавцями – як досвідченими, так і молодими – з відродженої за допомогою бізнесмена В. Чинуша "Буковини-2".
Оцінюючи виступ буковинців у попередній першості, голова наглядової ради ФК "Буковина", керівник міськспортуправління Святослав Дяконюк назвав найслабшою ланкою команди напад. Щоправда, кращою лінією він вважає півзахист, який головний тренер чернівчан Юрій Шелепницький в інтерв’ю "МБ" назвав серед найслабших місць у своєму колективі.
З Юрієм Григоровичем ми поспілкувалися на початку підготовки до нової першості, тож він вже мав час добре проаналізувати попередній сезон.
– З яким відчуттям завершили сезон?
– Відчуття таке, що можна було посісти і вище місце. Ми планували бути у першій трійці. До неї "не дотягнули" два очки. Не так вже й багато, але завдання не виконали. Отже, результатом не задоволені.
– А якщо говорити про гру?
– Результат залежить від гри. Так, часом була непогана гра, а результату не було, в деяких матчах – навпаки. Не можна сказати однозначно, що погано грали, тому не досягли необхідного результату.
– Як наставник побачили прогрес у грі за минулий сезон?
– Особисто у мене було відчуття, що у першому колі команда більше прогресувала, ніж після турнірного екватора.
– Можливо, не вдалося, як слід, підготуватися до другого кола?
– Швидше, не все вдалося в плані комплектації. Ми практично провели друге коло без нападаючих, хоча номінальні форварди в команді є.
– А тепер маєте на прикметі когось із форвардів-потенційних новачків?
– Зважаючи на ті проблеми, які ми маємо в клубі, про придбання і трансфери говорити поки що не доводиться... Можливо, щось зміниться на краще, і ми почнемо говорити про покращення кадрового складу. Особливо підсилення потребує напад і півзахист.
– Себто найсильнішою ланкою у першому колі була оборона?
– Та й людей у цій лінії у нас багато, і стабільніше грають. На боці оборони і статистика – за найменшою кількістю пропущених голів ми були серед лідерів. Звісно, я би хотів, щоби у нас був ще один рівноцінний воротар на підтримку Василю Раковіці. Щоби була конкуренція і прогрес у грі голкіперів.
– У місцевому футболі не видно резервів у цьому плані?
– Придивляємося до більш-менш перспективних. Але у нас юнаків, які мають хоч найменші перспективи (я не кажу про тих, кому можна пророкувати велике майбутнє), переважно відвозять до інших міст, де є спортінтернати і кращі можливості для росту. Батьки навіть готові платити за те, щоби влаштувати своїх дітей туди. Наразі проблема відтоку юних талантів для нас доволі актуальна. А за підсумками перегляду матчів за участю місцевих юнацьких команд я поки що не можу сказати про когось: "Цього хлопця я хотів би бачити у своїй команді".
– А серед буковинців, які вдосконалюють майстерність в інших регіонах, такі є?
– На жаль, я не маю можливості їх бачити (юнацький футбол у нас мало висвітлюється, хіба що на рівні збірної можна щось побачити). Про таких гравців я знаю переважно лише за розмовами або якщо хтось до збірної потрапляє. Було б непогано мати можливість бачити їх у грі.
– А в "Буковині-2" є потенційні претенденти на місце у першій команді?
– На мою думку, поки що там немає гравців, у яких були би якісь очевидні перспективи. Футболісти того віку вже мали грати у команді майстрів. На сьогодні, гадаю, у "Буковині-2" мали би бути гравці 1988-89 рр. народження плюс, можливо, декілька старших на рік. З другою командою зараз працює Віталій Куниця, який має досвід роботи у першій молдовській лізі. Сподіваюся, він зуміє знайти перспективних виконавців у нашій глибинці, з якої раніше виходило чимало непоганих футболістів.
– Були розмови, що до Чернівців може повернутися юнацький збірник Денис Олійник...
– Ось його я хотів би бачити в нашій команді. Я бачив Дениса в іграх за "Динамо-3", сподобався. Такий виконавець нам не завадив би, тим більше, що це гравець атакуючого плану, а в цій ланці ми маємо проблеми. Звісно, його повернення від мене практично не залежить. Ми бажаємо Денису досягти успіхів у столиці, пробитися до основи вищолігового колективу. Але якщо він таки опиниться в нашій команді, гадаю, на цьому етапі ми теж допоможемо йому прогресувати.
– Чи є якась інформація про гравців, які можуть залишити команду?
– Шостого липня ми почали підготовку до сезону, три дні тренувалися у Чернівцях. Поки що на місці всі, крім Олега Керчу, який перебуває на оглядинах в "Карпатах".
– Минулий сезон ви провели у тандемі з Дмитром Білоусом. На полі ви розумілися, як кажуть, з півслова, а як на тренерському містку?
– Працюється нам разом чудово. Звісно, у кожного є своя позиція і погляди на футбол. Але спільну мову завжди знаходимо.
– Як ви гадаєте, що може сьогодні врятувати буковинський футбол – прорив у роботі з поколінням, що підростає, чи поява "багатого вуйка", який допоможе "купити" сильну команду?
– У маленьких і менш потужних у фінансовому плані містах, на мою думку, дуже важко говорити про підвищення у класі. Якщо навіть одноразово розв’язати проблему, це не означає, що вирішиться питання перспектив футболу в регіоні. А щоби була перспектива, потрібні чималі капіталовкладення. Тоді можна було би і залучити хороших виконавців, і затримати у себе перспективних гравців, які сьогодні опиняються в інших регіонах. Але доки у нас не буде бази, інфраструктури, ми будемо "борсатися" й надалі на рівні районних центрів. Напевно, треба визначитися, чи потрібний тут футбол високого гатунку...
– А щось на зразок спортінтернату могли би, на Вашу думку, створити?
– Далеко за прикладами ходити не треба – можна поцікавитися у сусідів з Івано-Франківщини, скільки у них спецкласів, спецгруп, чи є спортивний інтернат. У нас зараз точно нічого немає.
– Як команда планує провести міжсезоння?
– З 11 по 23 липня – збір у Вижниці. Плануємо зіграти і 4-5 контрольних поєдинків (з бурштинським "Енергетиком" в середу зіграли унічию 2:2 – авт.). Переглянемо потенційних новачків, якщо такі будуть (сміється – авт.). А далі видно буде...
