Ще один крок до омріяної путівки до фінальної частини чемпіонату світу з футболу 2006 року зробила збірна України, яка у середу здобула важливу виїзну перемогу над албанцями – "свіжими" кривдниками чинних чемпіонів Європи – греків.
Албанію, звісно, навіть міцним середнячком європейського футболу можна назвати лише з натяжкою. Хоча те, що ця збірна має "залізний" характер і здатна "показати зуби", особливо вдома, будь-якій титулованій команді, відомо давно. Що засвідчила і перемога на старті відбірного турніру Мундіале-2006 над тріумфаторами Євро-2004.
Наставник українців Олег Блохін напередодні чітко дав знати, що його команда їде до Албанії не "закидати шапками" суперників. І навіть називав господарів поля фаворитами у цій грі. Власне, албанці таки мали деяку територіальну перевагу. Але, напевно, далеко не в останню чергу завдяки тому, що це входило у плани наших футболістів, яких Блохін, схоже, успішно вчить переймати козирі колишньої збірної СРСР, яка, як жартували за тих часів, сама грати не вміла й іншим не давала. Гадаю, у цьому разі вболівальників така тактика цілком задовольнила, адже, як відомо, гра забувається, а результат залишається.
На трибунах –
два президенти,
у воротах – два м’ячі
Президент Федерації футболу України Григорій Суркіс жартома назвав одним з факторів фартовості збірної присутність на трибунах в Албанії двох колишніх президентів України – Леоніда Кравчука і Леоніда Кучми:
– Давайте сьогодні не будемо говорити про погодні умови й інші подібні фактори – обидві команди грали в однакових умовах. Але сьогодні нам потрібна була не просто самовіддача, але й до певної міри героїзм. Ми добре розуміємо, що українська команда 9 лютого ніяк не може бути готовою. Не може, як слід, рухатися, не може бігти, не може бути координованою. Я подякував команді передусім за розуміння того, що рубікон ми подолали сьогодні. Половина дистанції залишилася позаду, ми маємо непоганий доробок, і, сподіваюся, 30 березня команда продемонструє вже не тільки волю та психологію переможців, але й побіжить, і це принесе, сподіваюся, і успіх.
– Сьогодні забили майже усе, що можна було. Це демонстрація класу чи випадок?
– По-перше, є певний клас, по-друге, є впевненість, по-третє – Албанія не та команда, якій за інших обставин не можна забити і більше трьох м’ячів. Це не шапкозакидацькі настрої, просто сьогодні гравці перебувають не в тому стані, якого від них можна очікувати. Хлопці тренуються лише місяць і вперше в своєму житті так рано вийшли на гру, як на останню. Мабуть, знайдуться скептики, які скажуть, що нам трошки пощастило, але команда сьогодні не була фізично готовою підтримувати темп всі 90 хвилин. Не підтримуючи високого темпу гри, практично неможливо розраховувати на кінцевий результат, але ми його досягли! Сьогодні разом з командою були два президенти (президенти не бувають "екс") – Леонід Кравчук і Леонід Кучма – мабуть, тому і два голи ми забили!
Зараз я хочу якнайшвидше забути про цю гру. Чому? Якщо відверто, для збірної України це були не футбольні, а антифутбольні випробування. Жоден тренер не може вивести на належний рівень готовності футболістів, які лише нещодавно вийшли з відпустки.
Блохін пропонує всім повірити, що збірна може виграти групу
Головний тренер збірної України Олег Блохін зазначив, що його підопічні у цій грі основний акцент робили на контратаки:
– Як я вже говорив, сьогодні збірна Албанії була фаворитом. У ній провідні гравці грають за кордоном, де вже розпочалися національні чемпіонати. Вже грається і чемпіонат Албанії, а в нас першість ще не розпочалася і ми маємо лише двох легіонерів – Вороніна та Шевченка. Та й ті вийшли недовідновленими після травм. Через ушкодження не грав Федоров. Дякую команді за те, що за такої складної ситуації виглядала гідно і досягла необхідного результату.
Ми розуміли, що 9 лютого провести у високому темпі всі 90 хвилин не зможемо. Тому побудували свою тактику так, щоби максимально ефективно зіграти на контратаках. Найскладніше у другому таймі було з 25-ої по 35-ту хвилини, коли команда вже втомилася. Сіли глибоко в захист і дали можливість збірній Албанії створити велику кількість моментів. Але, гадаю, везіння було на нашому боці.
Ми досі чомусь не віримо, що можемо бути першими. Я вірю в це, і вірять у це гравці. За всіх помилок, які робить і тренерський склад, і гравці, ми впевнено очолюємо далеко не найслабшу відбірну групу. Отже, ми не найгірша команда.
– Чи вважаєте ви сьогоднішню гру нашої збірної гарною?
– У нас сьогодні гарної гри не було – була гарна самовіддача, бажання грати. А сама гра мені не сподобалася! Але 9 лютого для мене головним був результат, адже українські команди так рано в сезоні не грали. У нас гравці зіграли всього по 2-3 товариські матчі.
– Сьогодні забили два захисники, а нападникам відзначитися не вдалося. Чому так – це випадковість?
– Нічого випадково не буває. Ми відпрацьовували стандарти на тренуваннях і сьогодні отримали результат. Дякую тренерам за те, що вони відпустили гравців до збірної і в мене був тиждень для того, щоби трохи "зіграти" команду. Хоча зараз вони у роздягальні, якщо їх запитаєте, мабуть, ледве живі.
– Андрій Гусін, який на сьогодні не має команди, зіграв на незвичній для себе позиції центрального захисника. Це був великий ризик?
– Ми продумували цей варіант, і я свідомо попросив Семена Альтмана, щоби він поставив Гусіна у товариському матчі "Чорноморця" на позицію центрального захисника. Була також товариська гра збірної з "Тереком". Ми проглядали на цю позицію й інших кандидатів. Вважаю, що сьогодні Гусін зіграв на рівні. Іглі Таре з "Болоньї" він накрив, а ті помилки, що були наприкінці – це вже втома.
Експерименти у збірній
ще не завершилися
– Після поразок у товариських матчах важко було передбачити таке продовження...
– Я відразу говорив, що товариські матчі для мене – це перегляд гравців, і їх не можна порівнювати з офіційними. Я сказав, що після ігор з англійцями та французами минулого літа буде зібрано кістяк національної збірної. Саме це й відбулося. У нас зібраний кістяк, а зараз ми підключаємо молодих – Свідерського, Білецького, інших. Ми знову працюємо на перспективу національної команди. Я говорив з ними і вже висловив побажання, щоби вони закріпилися в основних складах своїх команд. Я не боюся ризикувати!
12-02-2005, 20:21
0
1 650
